"Ми не можемо засипати фронт "Мавіками". Як Україні перемогти у війні дронів

"У кого буде більше якісних дронів – той виграє війну", – пояснює LIGA.net керівниця ГО "Центр підтримки аеророзвідки" Марія Берлінська. Волонтерка переконана: якщо ЗСУ не отримають достатньої кількості ударних дронів, Україна поступово йтиме до поразки.

В Міноборони закликають волонтерів не перетягувати на себе "ковдру популярності", а працювати в синергії. Тоді буде результат.

"Міноборони купує зрілі рішення. Ми не будемо купувати гівно і ганчірки для воїнів", – каже LIGA.net Олександр Дмітрієв, радник міністра оборони.

LIGA.net поспілкувалась з десятком осіб, залучених до сфери БпЛА та дронів. Серед них: представники держави, приватні виробники, волонтери та головне – українські військові, які дають практичний фідбек.

Чи дійсно Україна може програти війну через брак дронів, наскільки критична ситуація із забезпеченням "пташками" в ЗСУ і що має робити держава, щоб підняти галузь з колін: розбір LIGA.net.

"У РОСІЯН ДРОНІВ УП'ЯТЕРО БІЛЬШЕ"

У липні російські пропагандисти показали сюжет, в якому заявили про нібито нарощування виробництва баражувального боєприпасу "Ланцет". Наразі це один із найбільш ефективних інструментів РФ на лінії фронту: ворог використовує ці дрони переважно для пошкодження/знищення великих цілей на кшталт артилерійських систем та засобів ППО.

Їх серійно виробляють на Іжевському механічному заводі, що входить до концерну "Калашников", компанія ZALA. Водночас, як стверджує пропаганда, "Ланцетів" немає в державному оборонному замовленні.

"Нам дуже не вистачає такого ударного баражувального боєприпасу, як "Ланцет" у росіян", – визнає в розмові з LIGA.net Микола Колесник, командир підрозділу аеророзвідки 129-ї окремої бригади Сил тероборони "Люфтваффе". – На жаль, ефективність такого боєприпасу наші військові відчувають на собі. Втрати від "Ланцетів" суттєві".

Навіть якщо поділити брехню росіян про кількість FPV-дронів та "Ланцетів" навпіл – це все одно більше, ніж робить Україна, каже він.

Тільки по FPV-дронах Україна відстає майже уп'ятеро, розповідає LIGA.net Марія Берлінська, керівниця ГО "Центр підтримки аеророзвідки", який спеціалізується на підготовці аеророзвідників для фронту: "Якщо ми не дотягуємо і до 10 000 на місяць, то у росіян, за нашими оцінками, це 45 000 – 50 000. І вони тільки нарощують".

За її словами, виробництво "Ланцетів" вже починає виходити на 6 000 на місяць. Хоча на початку липня Генштаб ЗСУ заявив, що Росія виробила до 900 "Ланцетів", з яких залишилось близько 50.

"У росіян є система, – пояснює LIGA.net аеророзвідник Олександр Солонько. – Ми сміялися з камери Canon у безпілотниках Орлан-10, але Орлан працює, і їх у них багато. Спостерігають, вираховують цілі, запускають роями "Ланцети" по цілях. Ми отримали відео із прикладами роботи. Вони створюють проблеми".

Також, нагадує Берлінська, Росія локалізує виробництво дронів Shahed-136 на заводі у Татарстані. А через прямий кордон з Китаєм окупанти закуповують дрони Mavic та збирають FPV-дрони, які, за словами волонтерки, поступово стають геймчейнджером.

Читайте також: Російські дрони "Ланцет" літають на чеських двигунах. Виробник визнав проблему — фото

"ПРОБЛЕМА НЕ В ГРОШАХ". ЩО РОБИТИ УКРАЇНІ

В Міноборони критику Берлінської називають конструктивною. "Але навіть у неї немає допуску до того, що відбувається", – пояснює LIGA.net радник міністра оборони Олександр Дмітрієв (позивний "Тихоход").

Він скаржиться, що у Міноборони є обмеження щодо медійності,  "чим активно користуються зрадофіли". "Річ у тім, що завантаження виробництва у всіх – на 100 і більше відсотків, – каже Дмітрієв. – Навіть світові виробники не встигають за нашими потребами".

Берлінська каже, що станом на зараз, коли ті ж ударні дрони стають геймчейнджером на полі бою, цього недостатньо: "Якщо держава вкладає трохи більше мільярда доларів, то Росія вже вклала близько чотирьох мільярдів. Це тільки те, що пройшло по відкритих джерелах".

Волонтерка переконана: якби Міноборони поводилось проактивніше – українське виробництво було б у кілька разів серйозніше.

"Поки у Міноборони позиція пасивного покупця: якщо ви там пройдете по 345-й постанові, якщо від Генштабу буде потреба, от тоді ми подивимось і, можливо, щось у вас купимо", – пояснює Берлінська.

Міноборони купує і контрактує зрілі рішення на роки, заперечує Дмітрієв. Для незрілих рішень є Мінцифри, яке опікується проєктом Армія дронів (спільний проєкт Генштабу ЗСУ, Держспецзв'язку, Мінцифри та UNITED24).

"Не треба оцінювати роботу сусіда, треба оцінувати суспільний результат, – додає радник. – Мінстратегпром фінансує розвиток виробництва, Мінцифри фінансує RnD, Міноборони купує зрілі рішення. Міноборони не буде купувати гівно і ганчірки для своїх воїнів".

Міністр Резніков "особисто вирішує питання зрілих стабільних рішень у сегменті БПЛА", він каже: "Коли ми зможемо забезпечити пілотну групу одним і тим самим зразком і не будемо її перенавчати кожного разу – це системні рішення. Ми переможемо системними рішеннями".

З таким підходом погоджується В'ячеслав Масний, аеророзвідник 47-ї бригади. "Практика експлуатації показує, що технічні рішення, які виробляються тривалий час, працюють набагато ефективніше. І не треба мати 100-500 дронів від різних виробників. Краще мати менше, але дійсно перевірених робочих та якісних", – каже військовий LIGA.net.

Читайте також: Міноборони повністю виконало запит Генштабу щодо безпілотників військового призначення – Маляр

На його думку, краще вкластися в два-три проєкти дронів і вивести їх на нормальний технічний рівень та великосерійне виробництво.

"Питання не в тому, щоб просто засипати грошима інженерів 30-50 компаній. Бо в підсумку ми матимемо 30-50 сирих недопрацьованих дронів, яких можуть виробляти по 10 штук [на місяць]", – підсумовує він.

Аеророзвідник Колесник віддавав би перевагу виробникам, які працюють більш масово і дозволяють поновлювати дрони майже миттєво.

"Щоб ремонт був у елементарній досяжності від лінії фронту, – роз'яснює він. – Тому що інколи буває аварійне приземлення. Якщо досяжність ремонту доба-дві – це добре. А якщо це в іншій частині країни і треба ставати в чергу, то не дуже. От із таких складових потрібно робити вибір".

Берлінська погоджується, що Україні потрібні асиметричні підходи, оскільки в Росії людського ресурсу набагато більше.

"Та це не означає, що росіяни не роблять якісно. Вони роблять і багато, і якісно. Нам теж треба йти цим шляхом, і водночас не відмовлятися від дешевих, простих рішень. Це паралельні треки", – переконана вона.

Дмітрієв наполягає: держава має вкладатись у більш результативні рішення.

"Ми не можемо засипати фронт "Мавіками". Вони втрачаються, – пояснює радник Резнікова. -  Виграє той, хто знайде більш стійкий дрон. Поки що ми купуємо "Мавіки", але рухаємось, щоб зробити, назвемо це, Super Mavic UA. Є багато перспективних розробок, але не всі стали серійними".

Аеророзвідник В'ячеслав Масний переконаний, що від "Мавіка" на сьогодні більше користі як від розвідувального дрона.

"Скидання гранати – це баловство, від якого потихеньку відходять, – вважає він. – Набагато більше користі, якщо ти цим "Мавіком" будеш просто висіти та давати картинку позицій, ніж ти полетиш, один раз кинеш ВОГ, промахнешся на два метри, а тобі РЕБ спалить дрон".

Читайте також: Україна тестує FPV-дрони зі штучним інтелектом: переслідують жертву без зв'язку з оператором – WP

ЗАЛІТАТИ У ФОРТОЧКУ

Проте від скиду боєприпасів ніхто повністю не відмовляється. Новину про запуск ринку боєприпасів приватні виробники зустріли тепло.

Держава вирішила більшість проблем, переконує LIGA.net Ігор, виробник FPV-дронів та боєприпасів для безпілотників.

Його прізвище та назву компанії LIGA.net свідомо не розкриває. Фірма співпрацює з Мінцифри у межах Армії дронів.

Зараз його компанія виробляє 300 дронів на тиждень і може наростити до 500. Для цього потрібно фінансування та закупівля складових частин. "Найголовніша проблема наразі – акумулятори. Але ми її намагаємось самостійно вирішувати", – пояснює Ігор.

За його словами, собівартість дрона з боєприпасом становить $850-900 через дороговартістну камеру та акумулятор.

Ігор показує LIGA.net декілька цифр, зокрема статистику використання дронів на одному з напрямків фронту. За його словами, губляться лише 30% дронів, що є дуже хорошим результатом.

Ще більшої ефективності можна досягнути за рахунок кращого навчання операторів. Бо не кожен зможе керувати FPV-дроном. Хороший пілот, який залітав би у кватирку, за підрахунками виробника, готується мінімум півтора-два місяці: "А в нас пілотів випускають за два-три тижні".

"Наші інженери тестують дрон і літають на акумуляторі дев'ять хвилин. На фронті пілот на такому самому дроні включає адреналін, газ в підлогу, найвищі токи – і акумулятор помирає через три хвилини, – наводить він приклад. – Це через брак досвіду. Багато дронів не долітають не через російський РЕБ, а через невміння правильно їх використовувати".

Читайте також: З'явилися зображення українського дрона-камікадзе "Рубака" дальністю 500 км – відео, фото

Аеророзвідник Колесник підтверджує, що не кожен полетить на FPV-дроні чи складному коригувальному розвіддроні. Тож варто робити базові перевірки на здатність військового освоїти їх у короткий термін.

"Минулоріч влітку була ситуація, коли в одному підрозділі обирали, хто поїде на навчання на крило (професійна назва великого розвідувального БпЛА. – Ред.), – пригадує Колесник. – Зрештою лише один відповідав критеріям. А хтось, окрім кнопкового мобільного телефону, в руках ніколи нічого не тримав, а там робота з комп'ютерами".

Але проблема військової бюрократії нікуди не зникла, додає Масний.

"Коли треба направити людину навчати, то потрібно зробити відрядження, а це означає пройти 100-500 кабінетів, у яких завжди обіди, – пояснює аеророзвідник. – І це проблема не в наявності навчальних центрів та інструкторів. Це питання бюрократії в українській паперовій армії".

"У КОГО БІЛЬШЕ ЯКІСНИХ ДРОНІВ – ТОЙ ВИГРАЄ ВІЙНУ"

"Це стратегічна галузь, яка вирішить долю війни. У кого буде більше якісних дронів – той виграє війну", – каже Берлінська.

Неважливо, скільки Україна заведе техніки на поле бою, вважає вона. Якщо не буде роботизованого розмінування, роботизованих систем розвідки, адекватної радіоелектронної боротьби, достатньої кількості ракет і ударних дронів – "ми будемо поступово йти до поразки".

На її думку, горизонт планування у технологіях має бути щонайменше півтора-два роки із зарезервованими коштами в бюджеті: "Що б не відбувалося, ми маємо дати виробникам чіткий сигнал: робіть, і якщо воно працює на полігонах та фронті, ми у вас це викупимо".

Наразі держава тільки планує виходити на довгострокове планування, адже трирічне оборонне планування, яке було запроваджене ще 2020 року, свідомо було відкладено з початком великого вторгнення.

"Ми готові виробляти 90 БпЛА на рік, – розповідає LIGA.net Артем, виробник великих розвідувальних безпілотників. – Проблема в тому, що нам потрібні гроші на складові частини тут і зараз. Бо ми вже маємо виробляти на наступний рік. А держава може закуповувати лише на цей рік, адже держбюджет-2024 ухвалять лише наприкінці року".

Радник Резнікова визнає, що нормативно-правова база ще не змінилась настільки, щоб держава стала супервиробником. Хоча і не впевнений, що це потрібно Україні, адже "в розвинутих економіках" такого немає.

Поки йде війна, має зміцнитись партнерство держави і приватних виробників, вважає Дмітрієв: "На горизонтальних і вертикальних зв'язках це вже існує, але ніхто про це не буде кричати. В мене не так багато дозволів, про що я можу розповісти, хоча після перемоги мене не заткнеш".

Аеророзвідник Масний не бачить катастрофічної переваги РФ у дронах.

"Берлінська називає цифру 50 000 дронів/місяць. А про які дрони мова? – питає він. – Різниця між Орланом і FPV-дроном з гранатою – це небо і земля. Це зовсім різні класи машин. Якщо вони виробляють 50 000 "шахедів" на місяць, то виникає питання, чому наша країна ще не виглядає, як вкатані в асфальт руїни. 50 000 FPV-дронів ми не бачимо".

На думку заступника міністра Дейнеги, у дронах між Україною та РФ буде приблизно така сама різниця, як у військовій техніці. "У них більше техніки, але вони стріляють не сильно точно, – заявив він у інтерв'ю LB.ua. - А ми можемо з першої ракети "Хаймарса" влучити туди, куди хочемо".

"Ми не росіяни. Ми не маємо витрачати ресурс на рішення, які нам не дають переваги, – додає Дмітрієв. – Нам потрібно перемагати в якості. Меншим ресурсом більше результату – це перевага. З рівним ресурсом той самий результат – це не перевага, це мірятись одним місцем".

Читайте також: Тема дня | "Для України є ще багато цілей". Що дає атака на Новоросійськ і корабель ВМС РФ