В очікуванні 9 травня. Мобілізація, Третя світова чи відступ РФ. Огляд західних медіа (5 травня)
Що може планувати кремлівський диктатор Путін на 9 травня і що з цього вийде; Німеччині час переглянути свою міжнародну політику і остаточно відмовитися від пацифізму; Москві доведеться скорочувати видобуток нафти, але від економічної ями це росіян не врятує.
Що іноземна преса пише про війну Росії проти України: огляд LIGA.net.
Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе
The Atlantic: В очікуванні 9 травня
Традиційно 9 травня в Росії відзначають день перемоги над нацистською Німеччиною. Цього дня у Москві відбувається парад, під час якого диктатор Путін обов’язково виступить із промовою, пише The Atlantic.
З радянських часів совєтологи уважно вивчали промови генсеків. Так буде і зараз. Путін веде нову війну, в якій Росія — агресор, а сам диктатор мріє відновити щось на кшталт християнської слов’янської імперії. 9 травня стане зрозуміло, чи хоче він розширити війну і почати битву з усім світом.
Раніше різні офіційні особи та експерти казали, що на 9 травня існує багато різних сценаріїв. Це може бути і оголошення війни Україні, і масова мобілізація чи оголошення війни НАТО і США як "світовому нацизму".
Як пише видання, контекст — не найкращий для Путіна. Військова машина, якою він хизувався, виявилася неспроможною досягти чогось значущого в Україні за 70 днів. Тисячі його солдатів загинули, флагман Чорноморського флоту затоплено. Треба знайти винних, але себе Путін точно не буде карати. Найімовірніше, диктатор буде і надалі в усьому звинувачувати Захід та погрожувати ядерною зброєю.
Він може оголосити мобілізацію, але наскільки це виправить для нього ситуацію на фронті — незрозуміло. Так само незрозуміло, як кидання величезної маси призовників у бійню відобразиться на підтримці цієї війни з боку росіян, яким вона подобається, але лише на дистанції. І як це вирішить логістичні та технологічні проблеми російської армії?
Ще більш тривожна думка – що Путін може оголосити Третю світову війну, заявивши, що в Україні вона якраз і триває. Якщо брати до уваги істерику на російських телеканалах, то можна бути впевненим: Кремлю набагато приємніше програвати великому НАТО, ніж маленькій Україні та українському президенту Зеленському, вважає видання.
Є і третій варіант. Путін може обрати "мир з честю". Утім, тут він у пастці, адже багато років пропаганда запевняла росіян у непереможності їхньої армії, яка точно може легко бити слабших сусідів. Одна з опцій для Путіна: оголосити лімітовану перемогу та заявити, що Україну "денацифіковано", а як приз продемонструвати захоплені залишки Маріуполя.
Читайте також: У Кремлі шукають заміну терміну "денацифікація". Росіяни його не розуміють
Politico: Німеччині час відмовитися від свого фантазійного підходу до міжнародної політики
Під час своєї історичної промови у Бундестазі в лютому канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що країна відмовлятиметься від своєї післявоєнної міжнародної політики, адже російська агресія все змінила, а особливо — пацифістську політику Берліна, пише Politico.
Попри затягування, Німеччина нарешті почала передавати Україні важке озброєння та висловилася за ембарго російської нафти.
Багато чого Берліну все ще належить змінити у своїй політиці. Особливо розхожу думку про те, що війни виникають через брак комунікації та непорозуміння. Позиція, що домінувала останні десятиліття: миру можна досягти економічними зв’язками, культурним обміном та взаємовигідним розвитком, а не озброєнням та військовими альянсами.
ФРН могла дозволити собі таку пацифістську позицію, перебуваючи під парасолькою США та НАТО після закінчення Другої світової війни. Також вона була оточена надійними союзниками та вдавалася до непрактичного ідеалізму на міжнародній арені. Саме з такої позиції і виник проєкт Північний потік-2, націлений на придушення України.
Утім, оголошення Шольцем зміни курсу німецької політики не призвело до визнання власних помилок, серед яких – той факт що ексканцлер Герхард Шредер досі лишається членом панівної Соціал-демократичної партії. Поки що розрив між гучними проукраїнськими заявами Берліна і його нерішучими рішеннями щодо військової допомоги та санкцій продовжує дратувати союзників Німеччини як на Заході, так і на Сході.
Читайте також: "Памперси були повні у всіх". Інтерв'ю Лани Зеркаль про нафтове ембарго ЄС і шантаж Росії
Business Insider: В разі запровадження нафтового ембарго російська економіка опиниться в депресії
ЄС поступово запроваджуватиме нафтове ембарго щодо Росії, і це матиме руйнівні наслідки для Москви, пише Business Insider. За прогнозами, економіка РФ скоротиться більш ніж на 10% вже цього року, вважає Метт Сміт, провідний нафтовий аналітик компанії Kpler.
Без європейських покупців Росії доведеться шукати, кому поставити близько 2,5 млн барелів на день. Якщо Москва не зможе швидко продати ці запаси або принаймні знайти місце для зберігання, є велика ймовірність, що Росії доведеться різко скоротити видобуток нафти.
Росія могла б використовувати свою розгалужену мережу трубопроводів та танкери як місце для зберігання, але це не закриє всіх потреб.
Європейську "діру" в російській економіці залатати буде важко. Дохід від експорту нафти в Європу торік склав 11% від ВВП Росії. Здається, шлях найменшого опору для Росії – скорочення видобутку нафти, але це не може не позначитися на економіці.
РФ зараз намагається переорієнтуватися на ринки Азії. Індія вже збирається імпортувати 600 000 барелів на добу з привабливими знижками. Китай також може почати закуповувати російську нафту. Разом з Індією вони можуть купувати 1 млн барелів щодня.
Проте навіть якщо обидві країни збільшать імпорт російської нафти, Москва не зможе їм продати 100% свого видобутку. В Індії є контракти з близькосхідними постачальниками. У Пекіна потреба в нафті обмежена через політику нульової толерантності до ковіду і нових локдаунів.
Читайте також: Дайджест | Пропаганда Кремля провалилася навіть на Донбасі, світу загрожує голод. Огляд західних медіа (4 травня)