Межі немає. Втрати російської армії перевищили 300 000 – чому це не зупиняє РФ
Українські Сили оборони знищили понад 300 000 російських військових.
Ситуація на фронті залишається складною: попри великі втрати, російська армія щоденно атакує українські позиції, каже командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський.
Для будь-якої цивілізованої країни рівень втрат, яких зазнають росіяни, був би колосальним та призвів до завершення війни, каже LIGA.net головред Defense Express Сергій Згурець. Але з Росією це не працює.
Чому психологічної межі, яка може вплинути на РФ, не існує – коротко.
ЩО СТАЛОСЯ. 31 жовтня Генштаб ЗСУ повідомив: втрати армії РФ в Україні перевищили 300 000 осіб. Попри це, окупанти наступають у районах Куп'янська, Бахмута, Авдіївки, Мар'їнки та Старомайорського.
За добу на лінії фронту було 36 бойових зіткнень.
У жовтні більша частина втрат РФ припала на Авдіївський напрямок – понад 7000 осіб за останні два з половиною тижні, каже LIGA.net речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олександр Штупун. З них понад 500 – за останню добу.
Водночас росіяни не полишають спроб оточити Авдіївку. Ситуація складна, але контрольована, наголошує Штупун.
Протягом доби українські захисники відбили п'ять атак у районах самої Авдіївки, Тоненького та Первомайського. У районах Мар'їнки та Новомихайлівки відбито понад 15 атак. Спроба штурму російської армії у районі Старомайорського також захлинулася.
На Лимано-Куп’янському напрямку росіяни зберігають значну активність, розповідає LIGA.net начальник служби зв’язків з громадськістю Командування Сухопутних військ Володимир Фітьо.
"За добу противник завдав вісім авіаударів та 16 ударів дронами-камікадзе, – перераховує Фітьо. – Також було 736 обстрілів. Зокрема, чотири – з РСЗВ, 67 – артилерійських, 156 – мінометних".
Втрати окупантів на напрямку склали 112 осіб особового складу.
У районі Бахмута противник суттєво посилив своє угруповання та перейшов від оборони до активних дій, повідомляє командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський.
Читайте також: Тема дня | "Великий наступ імені генерала Герасимова". Чого очікувати на східному фронті
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Для будь-якої цивілізованої країни такі втрати були б колосальними, каже LIGA.net головред Defense Express Згурець.
Але навіть 300 000 загиблих не є тим психологічним показником, який матиме резонансні наслідки для Росії. З одного боку – пропаганда, з іншого – бідність росіян дозволяють російському керівництву або залякувати людей і відправляти на фронт, або завдяки військовим виплатам набирати людей, які готові гинути на війні, каже Згурець.
Тож на плани росіян знищити Україну це не впливає – і вони намагаються просунутися вперед одразу на декількох напрямках.
На Лимано-Куп’янському напрямку ворог адаптується, уточнює Фітьо: "Техніку економлять, але кидають у бій штурмові підрозділи".
Схожа ситуація на Таврійському напрямку – Сили оборони вибили велику кількість ворожої техніки, тому її застосовують обережніше, говорить Штупун: "Чи відбувається це через те, що вони формують новий ударний кулак, чи дійсно техніки лишилось мало – зараз сказати важко".
Натомість після триденного відносного затишшя значно активізувалась ворожа штурмова авіація по лінії фронту. Зокрема, минулої доби на Таврійському напрямку окупанти завдали 21 авіаудар.
Читайте також: Розбір | "Почали переносити штаб". Як Україна витісняє російський флот з Криму
ЩО ДАЛІ. Навряд чи є показник втрат, який стане психологічно значущим для росіян, припускає Згурець. Незмінність вищого командного офіцерського складу у ворожій армії цьому сприятиме.
Сержантського та офіцерського складу на рівні командирів рот та батальйонів у російської армії вже не існує, він оновлюється по колу, бо постійно гине, пояснює Згурець. На ці посади набирають або будь-яких колишніх офіцерів, або курсантів, яких раніше терміну випускають з вишів.
Старші ж офіцери, від командирів корпусів і вище, зберігають свої посади.
Російське командування відштовхується від того, що потенційно мобілізаційні ресурси переважають українські вчетверо. Тож вони можуть і далі нехтувати цінністю людського життя.
"Страх і бідність є тими лещатами, в яких існує російське населення. Це два чинники, які зараз формують мобілізаційний ресурс РФ, – наголошує Згурець. – Тому вони і далі будуть лізти на фронт, або сподіваючись заробити перед смертю, або зі страху, що їх вб’ють свої ж".
Читайте також: Розбір | "Війна — це не проблема ЗСУ". Чому військові кажуть, що служити доведеться всім