"Ключ лежить в Анкарі". Чи зможе зернова угода працювати без Росії
Росія повідомила про призупинення участі у зерновій угоді. Та, схоже, досягнути бажаного ефекту агресору не вдалося: через три дні після "виходу" РФ важливий для української економіки та світу морський коридор залишається відкритим, кораблі продовжують вивозити зерно. Без Москви швидкість огляду суден тільки прискорилась.
Угода може працювати й без РФ, каже LIGA.net капітан, військовий моряк у запасі Павло Лакійчук. Головна умова – політична воля Туреччини, яка в кілька разів переважає РФ військово-морським потенціалом.
Російський диктатор Володимир Путін опинився на розтяжці: дослухатись до Реджепа Ердогана, якому потрібен зерновий коридор, або йти на значне погіршення відносин, пояснює LIGA.net керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.
Чи є шанси зберегти "зерновий коридор" після демаршу Путіна та чи може Росія застосувати зброю проти цивільних кораблів: розбір LIGA.net.
ЩО ВІДБУЛОСЯ
Увечері 29 жовтня Росія оголосила, що припиняє участь у реалізації зернової угоди – нібито через атаку дронів на кораблі Чорноморського флоту у Севастополі (про неї – читайте тут).
Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини
Морський експорт зерна припинився на один день. Але вже 31 жовтня з портів "Одеса", "Чорноморськ" та "Південний" вийшли 12 суден з аграрною продукцією. А 1 листопада з українських портів вирушили ще три судна, повідомили у Стамбульському спільному координаційному центрі (СКЦ).
Рух кораблів узгоджено делегаціями України, Туреччини та ООН, а російська делегація просто "була проінформована", йдеться у заяві СКЦ.
Росія звично погрожує. Представник Росії в ООН Василь Нєбєнзя 31 жовтня заявив, що росіяни планують блокувати безперешкодне проходження зерновозів у Чорному морі.
Зокрема, о 7:30 понеділка капітани 12 вищезгаданих суден отримали телеграму: "Зерновий коридор припинено Російською Федерацією. Продовження вашого шляху небезпечно".
За пів години телеграму капітанам надіслав вже справжній СКЦ: "Попереднє повідомлення не санкціоноване. СКЦ дозволяє прохід". Але росіяни продублювали свої погрози і знову підписали телеграму як "СКЦ РФ", розповідає LIGA.net Клименко, який з ними ознайомився.
До погроз Росії ніхто не дослухався, і майже всі ці судна вже біля Босфору. Президент України Володимир Зеленський заявив, що зернова угода залишається в силі, попри агресивні заяви з боку Росії.
Читайте також: Зернова угода у Стамбулі. Чи дозволить Путін Україні заробити $10 млрд
ЯК РОСІЯ ГОТУВАЛА СВІЙ ВИХІД З УГОДИ
У липні міністр оборони РФ Сергій Шойгу підписав 120-денну угоду, яка мала діяти до 20 листопада. Вона передбачає автоматичну пролонгацію дії у разі відсутності застережень. У Росії вони виникли ще задовго до інциденту в бухті Севастополя, стверджує Зеленський. За його словами, рішення зірвати зернову угоду Росія ухвалила ще у вересні.
У середині вересня моніторинг Інституту Чорноморських стратегічних досліджень почав фіксувати нестандартне для Мармурового моря збільшення кількості суден. Саме його узбережжя призначене для тимчасової стоянки суден, які очікують на перевірку інспекційними групами СКЦ.
Проаналізувавши тривалість перебування 69 суден "зернового флоту" в Мармуровому морі, аналітики дійшли висновку, що з 18 вересня тривалість очікування інспекції збільшилася у декілька разів: з 54 години/судно в першій половині місяця до 272 години/судно – у другій. Одне з суден чекало на перевірку рекордні 22 дні.
"Ми з колегами 12 років моніторимо море і жодного разу такого не бачили, – каже LIGA.net Андрій Клименко. – Можна стверджувати, що 17-18 вересня члени російської делегації СКЦ надали команду тягнути час та створювати накопичення суден. Причому команда – з Міноборони РФ, бо їх представник у СЦК – контрадмірал".
Крім того, Росія всіляко заважала збільшенню інспекційних груп, які перевіряють судна. 24 жовтня Росію вмовили збільшити кількість груп з трьох до п’яти. Але, беручи до уваги кількість суден у "заторі", це не особливо допомогло розвантажити чергу.
Читайте також: Нєбєнзя в ООН почав погрожувати суднам із зерном. Кислиця назвав це "крокодиловими сльозами"
ЩО УГОДА ОЗНАЧАЄ ДЛЯ УКРАЇНИ
За три місяці дії зернового коридору 422 судна експортували з України майже 10 млн тонн агропродукції, повідомили у Міністерстві інфраструктури: "Цей обсяг міг би бути на 30-40% більше, якби РФ не блокувала проведення інспекцій у Босфорі".
Зерновий коридор у жовтні забезпечив Україні 61% агроекспорту, порахували в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Станом на початок листопада Україна накопичила ще близько 49 млн тонн урожаю, який треба вивезти. "Вивезення цього обсягу в разі закриття морських шляхів розтягнеться на півтора року", – пояснював LIGA.net голова УКАБ Роман Сластьон. Програма-максимум для усіх наземних логістичних варіантів та річкових портів Дунаю у разі закриття морських шляхів – 3 млн тонн на місяць.
"Без коридору експорт агропродукції зменшиться у шість–сім разів. Державний бюджет недоотримає мільярди доларів, а наступна посівна опиниться під питанням", – вказував у коментарі LIGA.net Дмитро Мінов, директор компанії Risoil Ukraine.
Наприклад, є ризики, що подальші дії аграріїв щодо збору кукурудзи цілком залежатимуть від долі "зернового коридору", вказують в УКАБ. Якщо його перекриють, вже вирощена кукурудза може залишитися "зимувати" в полях, бо не буде жодного сенсу її збирати.
Читайте також: Голодні ігри – знову. Росія шантажує зерновою угодою. До чого готуватись Україні
Світ без зернової угоди чекають значно вищі ціни на продовольство. Після заяви РФ 30 жовтня ф'ючерси на пшеницю на Чиказькій біржі зросли на 7,7%, кукурудза подорожчала майже на 3%, пише FT.
Є ПЛАН: ДАЛІ – БЕЗ РОСІЇ
30 жовтня, наступного дня після демаршу Росії, спільний координаційний центр вже без представника країни-агресора збільшив кількість інспекційних груп з п’яти до десяти. Це дало можливість перевірити 46 суден з 1,7 млн тонн української агропродукції та скоротити чергу на Босфорі до 147 суден, повідомили в МІУ. Станом на 30 жовтня їх було 218.
Президент Туреччини Ердоган повідомив 31 жовтня, що його країна продовжить зусилля щодо пошуку розв'язання глобальної продовольчої кризи, як вона це робила досі. "І хоча Росія вагається... ми рішуче продовжуватимемо", – заявив він.
Зернова угода може працювати й без участі РФ, каже LIGA.net капітан, військовий моряк у запасі Павло Лакійчук. Головна умова для цього – політична воля Ердогана.
Турецький лідер зацікавлений у продовженні угоди. В іншому випадку – це буде величезним ударом по його престижу на міжнародній арені, каже LIGA.net голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко (Слуга народу).
На його думку, Туреччина має стати гарантом того, що Росія не буде вдаватися до провокацій та збройних нападів на зерновози. Один із варіантів – якщо судна Туреччини або якоїсь іншої держави погодяться охороняти зерновози. Тоді коридор може працювати без Росії.
Ердоган має ухвалити вольове рішення щодо забезпечення безпеки кораблів, переконаний Лакійчук. Відсутність такого рішення несе величезні страхові ризики. Частина страхових компаній вже починає відмовлятись від страхування суден.
Наприклад, британський Lloyd’s of London Ascot зупинив страхування нових вантажів, що використовують "зерновий коридор", поки не отримає більше ясності.
"Суттєвих змін після заяв РФ ми не очікуємо. Хіба що страховики або відмовляться, або введуть якісь обмеження на страхування воєнних ризиків", – каже LIGA.net Олександр Насанчук, спеціаліст відділу майнового страхування BritMark. Його компанія страхує продовольство, яке суднами вивозять з України.
Найімовірніше, додатково страхувати воєнні ризики у такому випадку ніхто не захоче, вважає Насанчук: "Бо який сенс страхувати, якщо ймовірність втрати вантажу чи судна – умовно 50%". Тож чинними залишаться підписані раніше контракти, а самі перевезення після "виходу" з угоди РФ суттєвих змін не зазнають, додає експерт.
Очільник відділу допомоги ООН Мартін Гріффітс заявив, що страховики повідомили про можливість підвищення премій на чверть або половину за судноплавство через Чорне море.
Для страховиків позиція Ердогана матиме вирішальне значення, каже Клименко. Жоден судновласник не піде до чи з українських портів без страхування ризиків, додає LIGA.net адвокат, голова відділення ААУ в Одеській області Віктор Сизоненко.
"Ердоган претендує на роль лідера Чорноморського регіону. І демарш Кремля буде потужним ударом по самолюбству Ердогана, – вважає Лакійчук. – Якщо зернова угода припинить дію – це стане свідченням неспроможності Ердогана насамперед для азійських та африканських держав".
Крім того, на червень 2023 року в Туреччині заплановані президентські вибори. "Авторитарні лідери для завоювання електорату мають демонструвати силу. А Путін намагається показати світу, що Ердоган – слабак", – додає Лакійчук.
Тим часом члени СКЦ (без Росії) домовились не планувати рух суден "зерновим коридором" 2 листопада. Клименко пов’язує паузу з необхідністю Ердогана переговорити з Путіним і Зеленським та спробувати знайти вихід з ситуації.
"У турків сильна позиція. І теоретично вони можуть сказати росіянам: вибачте, далі без вас, – припускає Клименко. – Якщо Ердоган психане – нам це буде на руку".
Читайте також: Заява ЄС: РФ використовує голод як зброю та несе одноосібну відповідальність за кризу
ЧИ ПІДЕ РОСІЯ НА ПРОВОКАЦІЮ
З одного боку, гальм у РФ з кожним днем все менше, тому можливо все. Тим паче з позиції міжнародного права угода не покладає на Росію жодних обов'язків і не створює додаткових механізмів притягнення до відповідальності за порушення, а є насамперед політичним інструментом, пояснює LIGA.net юрист Сизоненко.
Але Путін побоюється Ердогана, і це є певним запобіжником від збройних провокацій Кремля, вважає Мережко: "Путін боїться опинитися в тотальній ізоляції. Для нього Ердоган – один з останніх мостів".
У Путіна вже є поганий досвід "взаємодії" з Туреччиною в сирійській кампанії. Лакійчук нагадує, як у 2015-му турецькі винищувачі F-16 знищили російський Су-24 на кордоні з Сирією. "Кілька тижнів російська пропаганда билася в істериці, але все завершилося пшиком", – додає він.
Росія чудово розуміє, що з Туреччиною жарти не проходять, каже Клименко. "Путін буде на розтяжці: чи дослухатись до Ердогана, чи йти на значне погіршення відносин із Туреччиною".
Туреччина, за словами Клименка, переважає Росію за військово-морським потенціалом в декілька разів: і кількісно, і якісно. "За останні 15 років Туреччина збудувала сучасний флот фрегатів та корветів, – резюмує експерт. – І не будемо забувати, що це країна НАТО".
LIGA.net звернулась за коментарем щодо майбутньої угоди до Міністерства інфраструктури. На момент публікації там не встигли відповісти. Ми готові додати відповідь міністерства, щойно отримаємо.
Читайте також: Розбір | "Це фантастика". Атака у Севастополі змінює ВМС: чи можуть дрони витіснити бойові кораблі