Китай нервує: Росії загрожує поразка, вона ослабла через війну. Огляд західних медіа (12 травня)
США не передають Україні даних, які можуть призвести до конфлікту з РФ; вугілля переживає друге народження через агресію Москви; Китай починає сумніватися, чи правильно він зробив ставку на Росію.
Що іноземна преса пише про війну Росії проти України: огляд LIGA.net.
Читайте нас в Telegram: перевірені факти, тільки важливе
The Washington Post: США ділитимуться з Україною розвідданими, але обережно, щоб не спровокувати більшу війну
Сполучені Штати відправляють в Україну військову техніку на мільярди доларів, зокрема важку артилерію, безпілотники та протитанкові ракети. Утім, високопосадовці набагато обережніші, коли кажуть про інший великий внесок в успіхи України на полі бою: дані розвідки про російських військових, пише The Washington Post.
Інформація про місцеперебування та переміщення російських військ надходить в Україну в режимі реального часу та включає супутникові знімки і звіти, зібрані з конфіденційних джерел у США.
Один український високопосадовець визнав: розвіддані дуже високої якості. Американська сторона не контролює, як саме українці їх використовують. І це за умов, що США формально не воюють з Росією.
В різних політичних колах Вашингтону існує побоювання, що це може підштовхнути Кремль до ширшого конфлікту між ядерними державами.
Адміністрація президента Джо Байдена розробила спеціальні вказівки щодо обміну розвідданими, які відкалібровані таким чином, щоб уникнути ескалації конфлікту. Зокрема, йдеться про дві заборони.
По-перше, США не можуть надати Україні дані, які допомогли би вбивати топів армії РФ. До цієї категорії відносяться начальник російського генштабу Валерій Герасимов та міністр оборони Сергій Шойгу. Заборона не поширюється на бойових генералів, яких вже було вбито близько 10.
По-друге, Вашингтон не надає інформацію, яка допомогла б атакувати російські об’єкти за межами України. Це правило має убезпечити США від звинувачень у диверсіях чи атаках всередині Росії.
Минулого місяця держсек Ентоні Блінкен заявляв, що Україна може робити все можливе для відбиття російської агресії. Він сказав це після того, як Київ не взяв на себе відповідальність за ураження цілей у РФ.
Експерти впевнені, що подібні перестороги дозволяють США продемонструвати: вони не є стороною конфлікту, навіть попри постачання Україні зброї та розвідданих. Саме завдяки даним американської розвідки українці змогли потопити російський флагман "Москва", а сам президент Байден був невдоволений тим, що інформація про обмін розвідданими стала відома широкому загалу.
The Economist: Війна в Україні змусила Європу повернутись до вугілля та підвищила його ціну
Останніми роками здавалося, що час вугілля добіг свого кінця. Америка і Європа поступово відмовлялися від його використання. Банки не хотіли фінансувати нові вугільні шахти. У 2021 році на кліматичному саміті COP26 країни домовилися "поступово скоротити" використання найбруднішого палива у світі. Навіть найбільші споживачі – Китай та Індія – підписалися під цим документом. В ООН заявили, що вугілля доживає останні дні. Так тільки здавалося, пише The Economist.
Минулоріч світ виробив більше електроенергії з вугілля, ніж будь-коли. Викиди парникових газів від палива досягли 15,3 млрд тонн (понад 40% від загальної кількості). Цей рік має всі шанси бути рекордсменом. У березні ціна вугілля досягла піку – понад $400 за тонну. Чому зріс попит?
У 2020 році через пандемію COVID-19 потреба у вугіллі була знижена. Ціни та попит на екологічний газ, навпаки, постійно зростали. Це викликало зворотній ефект: багатьом підприємствам довелося повернутися до дешевшого вугілля. За даними Rystad Energy, кількість електроенергії, виробленої з вугілля, тоді зросла на 18% – вперше з 2017 року.
Війна в Україні цей тренд тільки посилила. Побоювання, що Путін використовуватиме газ як зброю, призвели до зростання попиту на вугілля, адже воно є швидшою та зручнішою заміною, ніж вітряки та сонячні турбіни. Навіть попри високі мита на викиди CO2 у Європі.
ЄС заявив про намір запровадити ембарго на російські енергоносії, а російське вугілля займає десь половину європейського ринку. Прем'єр-міністр Італії Маріо Драгі вже заявив, що може знову відкрити старі вугільні електростанції, щоби зменшити залежність від російського газу. Німеччина та Британія планують зробити те саме.
Тріумф вугілля в Європі, ймовірно, буде нетривалим завдяки зростанню інвестицій у відновлювані джерела енергії. Його майбутнє визначать Індія та Китай, які спожили понад 60% світового вугілля у 2021 році.
Читайте також: Розбір | Росія залишила Донбас без газу. Навіщо Кремлю нова газова війна
Bloomberg: Критика Росії з боку китайського політикуму сигналізує про бурхливі дебати щодо війни в Україні
Провали Росії в Україні починають серйозно непокоїти Пекін, адже Москва в його очах втрачає цінність в якості дипломатичного партнера. Китай не знає, що робити з тим, що його очільник Сі Цзіньпін висловлював Путіну стратегічну підтримку, пише Bloomberg. Росія рухається до поразки та "значно ослабла у конфлікті".
Про це заявив колишній посол Китаю в Україні Гао Юшень. Згідно зі статтею, опублікованою гонконзьким Phoenix Television, Гао назвав війну "найважливішою міжнародною подією" після закінчення холодної війни, і додав, що Москва ніколи по-справжньому не визнавала колишні радянські республіки, порушуючи їхній суверенітет. Раніше Гао працював у Москві під час розпаду Радянського Союзу у 1991 році.
"Так зване відродження Росії під керівництвом Путіна є хибною точкою зору, яка взагалі не має існувати. Провал російського бліцкригу, нездатність досягти швидкого результату вказують на те, що Росія починає зазнавати невдач", – підкреслив Гао.
Прессекретар МЗС Китаю Чжао Ліцзянь заявив на брифінгу в середу, що йому "невідомо" про ці слова Гао. Деякі відомі коментатори націоналістичного ухилу засумнівалися, чи не були слова Гао фейком.
Хоча офіційний Пекін не підтримує війну, він неодноразово повторював аргументи Путіна щодо провини США і НАТО. Сі Цзіньпін та Путін постійно висловлюють всебічну підтримку одне одному.
Адміністрація Джо Байдена застерігала Китай від прямої допомоги Москві, погрожуючи санкціями, які вже запроваджені щодо російської економіки. Хоча навіть обережна політика Пекіна вже викликає погіршення його стосунків з європейськими партнерами.
Висловлювання Гао Юшеня є одним з найбільших сигналів внутрішніх дебатів у вищих колах китайської влади щодо українського питання.
Окрім Гао, подібні "ревізіоністські" заяви зробив Ян Сюетун – декан Інституту міжнародних відносин університету Сіньхуа. За його словами, російська агресія тільки шкодить Китаю, адже уповільнює процес глобалізації, а Росія в цій війні втрачає всю свою міжнародну вагу.
Читайте також: Дайджест | Чому Путін не зміг захопити небо над Україною, Балтія просить ППО. Огляд західних медіа (11 травня)