"Це було епічно, ми порядно їх вбили". Як Україна звільняла Зміїний: фільм ГУР - за хвилину
8 травня 2022 року розпочалась ризикована бойова десантна операція на острові Зміїний. Штурмувати захоплений росіянами острів на кількох вертольотах із відкритими рампами десантних відсіків вилетіли групи спецпризначенців воєнної розвідки та бійці групи "Альфа" СБУ.
"Це була дуже важлива операція для України. Без контролю над островом вони б нас економічно знищили", – переконаний Кирило Буданов, начальник Головного управління розвідки Міноборони.
Як Україна звільняла острів Зміїний та топила "Нептуном" крейсер "Москва": LIGA.net подивилась документальний фільм "Море. Битва за острів Зміїний" і переказує найцікавіші моменти.
"ЦЕЙ РАУНД МИ НЕ ВИГРАЄМО"
З початку великої війни армія РФ вирішила захопити Зміїний, щоб мати найближчу до українських берегів (37 км навпростець) військову базу. Там перебували близько 80 військовослужбовців та персонал маяка.
"Підняв я свої чергові сили. Командир військової піхоти, командир роти... також своїх людей підняв у підвищену боєготовність. Всі очікували наступу", – згадує Богдан Годський, командир гарнізону острова.
Зранку 24 лютого навколо не було ще жодного ворожого корабля, але на міжнародному відкритому 16 каналі зв'язку для суден вперше пролунав голос агресорів. Він ще не погрожував, а тільки спокушав на зраду.
Ніхто не піддався. Відтак дуже швидко пролунали прямі погрози. А біля острова з'явилися і російські військові кораблі: патрульне судно "Василь Биков", а потім і флагман ЧФ РФ ракетний крейсер "Москва".
"З "Москви" здійснювалось управління флотом і авіацією, які зайшли... Авіація бомбила нас, ми нічого не могли зробити. Стало зрозуміло, що той раунд ми не виграємо", – каже Годський.
Читайте також: ГУР: Робота над поверненням додому захисників острова Зміїний та Маріуполя триває
Втрат ще не було, гарнізону постійно пропонували здатися. Під вечір 24 лютого на суходолі в Ізмаїльському прикордонному загоні за 50 км перехопили знаменну розмову, коли у відповідь на чергову пропозицію здатися наш боєць послав крейсер "Москва" на "добре відомі три літери".
Підвечір зв'язок з гарнізоном Зміїного було втрачено. Українські прикордонники і морські піхотинці потрапили в оточення. Окупанти одразу завезли на острів велику кількість сучасної техніки та зброї.
Щоб розірвати таку морську бойову систему, Україні треба було позбутися найбільш грізного її елемента: крейсера "Москва".
Читайте також: Допомогла природа. У ЗСУ розповіли, як знайшли і потопили крейсер "Москва"
КРОК ДО ЗВІЛЬНЕННЯ: ФЛАГМАН "МОСКВА"
13 квітня крейсер "Москва" опинився за 120 км від українського берега. Це побачили наші ракетники й ідентифікували дуже велику ціль. Отримали підтвердження від союзників і вистрілили по ньому двома ракетами "Нептун", які надійшли у ВМС України напередодні великого вторгнення РФ.
Обидві ракети влучили у ціль. Підтвердженням тому було, зокрема, перехоплення з російського буксира. Він безуспішно намагався врятувати крейсер, але той неминуче йшов на дно разом із сотнями членів екіпажу.
Після затоплення "Москви" всі інші російські кораблі вже не наближалися до наших берегів за 300 км. Про загрозу ворожого десанту на Одещину вже можна було не турбуватися. Росіяни на Зміїному залишились без підтримки, забезпечувати логістику їм стало набагато тяжче. Україна планомірно знищувала всю ту техніку, яку вони встигли завезти. Особливо ППО.
Читайте також: Зброя незалежності. Вісім найкращих розробок, які нищать армію Путіна
26 квітня ударом з безпілотника було знищено пункт управління на острові та зенітно-ракетний комплекс "Стріла".
30 квітня повторним ударом вражено три зенітні установки ЗУ-23-2, ще одну "Стрілу", машину зв'язку із телекомунікаційним обладнанням. І 42 окупанти.
2 травня цілями стали швидкісні військові катери "Раптор", що доставляли на острів вантажі, вели розвідку, вивозили поранених і загиблих. Тоді ж радіоперехоплення зафіксувало істеричні зойки капітана 3-го катера "Раптор", який тікав від ракет "Байрактара" та просив про підтримку з повітря.
7 травня над островом розпочалася битва десятків літаків. Після виведення з ладу ворожої ППО бомбити його почала вже наша авіація. Пара Су-27 вночі пролетіла на низькій висоті й завдала удар по цілях.
А на світанку 8 травня розпочалася зухвала бойова десантна операція.
Читайте також: Зробити неможливе. П'ятірка операцій ЗСУ, в які ніхто не повірив би ще рік тому
"ЦЕ БУЛА ЕПІЧНА БИТВА"
"Всі розуміли, що це складна операція і ніхто не міг дати задню", – пригадує командир підрозділу спецпризначення ГУР МО з позивним "Шаман".
Штурмувати острів на кількох вертольотах із відкритими рампами вилетіли групи спецпризначенців воєнної розвідки та бійці групи "Альфа" СБУ. До цього вони тренувалися на одному з аеродромів Одещини.
"Коли ми виконували політ до Зміїного, було 37 км з найближчої точки, – пояснює Євген Соловйов, військовий льотчик та Герой України. – За відсутності вітру вертоліт чути за кілометрів вісім-десять. Тобто нас завчасно почують... Наші вісім вертольотів виглядали як на долоні".
На підльоті до острова, щоб подавити можливі вогневі точки противника, вертольоти з десантом відкрили вогонь авіаракетами. Окрім ракет, по острова били й кулеметами. Та жодного пострілу по гвинтокрилах на зближенні з островом не було. ППО противника була вже подавлена.
Щойно вертушки колесами торкнулися майданчиків висадки, як звідти через відкриту рампу висипався український десант.
"Наша задача була – атакувати цю будівлю, розподілитися, – каже командир групи спецпризначення ГУР з позивним "Скін". – Моя група уходила лівіше, а група "Нептуна" йшла правіше. "Альфачі" уходили на зачистку будівлі. У нас острів був розбитий по периметрах".
Зміїний хоч і кам'янистий острів, але надійних схованок тут обмаль. Бійцям доводилося постійно контролювати тил, хоч там і не мало бути ворогів.
Читайте також: Відео та деталі операції зі звільнення Зміїного. Армія РФ втратила техніки на $900 млн
Біля острова з'явилися і наші катери, але скоро були змушені відійти. Ворожа стрілянина по них стала інтенсивнішою.
Спецпризначенці повільно почали рух вперед через споруду прикордонної застави та маяк. Тут росіяни кинули розтрощену командно-штабну машину, а самі закріпилися на протилежній від висадки частині острова.
Найгарячіші перестрілки спалахнули у районі білої опори недобудованого вітряка. Росіяни чинили відчайдушний спротив, вели інтенсивний вогонь, проте його активно подавляли важкою піхотною зброєю та гранатометами.
Ця спроба висадки стала розвідкою боєм. Росіянам було завдано значних втрат, але без них не минуло й у наших спецпризначенців.
Командування вирішило закінчити цю штурмову операцію, евакуювати поранених і загиблих та продовжувати знищувати росіян здалеку. Перед відходом взяли трофеями чимало корисної ворожої техніки.
Тоді вдалося вперше повісити під вогнем український прапор на Зміїному.
"Висадка і атака були для противника потрясінням. Вони цього не очікували, і ми порядно їх вбили", – каже "Шаман". Під час операції штурму Зміїного всі вертольоти повернулися на бази на диво неушкодженими.
Але втратили один катер і загалом 15 бійців. Зокрема, загинув і заступник командувача ВМС з авіації полковник Ігор Бедзай. Його морський вертоліт Мі-14 з екіпажем був збитий ворожим винищувачем Су-30. Сталося це не біля самого острову, а на березі Одещини у гирлі Дунаю.
ПЕРЕРІЗАТИ ЛОГІСТИКУ І ВДАРИТИ ПО "ВЕЖАХ БОЙКА"
Після цього береговим військам ВМС була поставлена задача не допустити подальшого логістичного забезпечення острова Зміїний.
20 червня ЗСУ завдали ракетний удар по так званих "вежах Бойка".
"Росіяни розміщували на них свої станції РЕБ, тобто використовували як захист для своїх кораблів", – пояснює міністр оборони Олексій Резніков.
27 червня ЗСУ завдали понад 10 точних ударів по острову. 30 червня ракетні та артилерійські підрозділи ЗСУ продовжили завдавати ударів протягом ночі. Після того росіяни повністю його залишили.
"Це дуже важлива операція для України, – вважає Буданов. – Без повернення контролю над Зміїним було б неможливе будь-яке судноплавство з портів України... Вони б нас економічно знищили".
7 липня декілька українських штурмових груп провели фінішну операцію з висадки на острів і підняли над ним прапор України.
Читайте також: Квиток в один кінець. Фільм ГУР про невідомі деталі вертолітних місій на Азовсталь – за хвилину