Зміст:
  1. Критична залежність від допомоги Заходу
  2. Український шлях технологій
  3. Реальні досягнення українців на полі бою

Лише 10 років тому розробками та виробництвом безпілотників в Україні займалися близько 30 підприємств, а загалом для армії закуповувалася продукція п'яти-семи компаній. Тепер їхня кількість зросла до 200. Українські БАК уражають критичні об'єкти противника аж на Кольському півострові, морські дрони нищать кораблі Чорноморського флоту РФ на відстанях до 950 км. На черзі – розвиток ракетної програми та створення власної ракети дальністю ураження близько 700 км.

Україна з початку війни з Росією пройшла величезний шлях до удосконалення технологій на полі бою – в небі, на землі і на морі. Але чи достатньо цього? І як "дірки у бюджеті" та хаотичність розробок гальмують технологічний розвиток?

На ці питання у програмній статті спеціально для LIGA.net відповідають перший віцепрезидент Національної академії наук України Володимир Горбулін і директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.

Критична залежність від допомоги Заходу

Широкомасштабна війна вперше в новітній історії України на чільне місце в умовному рівнобедреному трикутнику поставила саме оборонний потенціал держави. Тоді як два інші кути – оборонно-промисловий комплекс (ОПК) та військово-технічне співробітництво (ВТС) – це плечі, на які спирається розвиток армії.

Якість роботи ОПК – це саме той рівень розвитку технологій, який може дозволити протистояти більш чисельному та більш озброєному противнику.

Навіть не з початком широкомасштабної війни, а з середини 2022 року (умовним стартом можна вважати створення Мінцифри "Армії дронів" та проголошення в державі оновленої "ракетної програми") почався етап внутрішніх "надзусиль" для нарощування бойових спроможностей Сил оборони (СОУ) шляхом збільшення розробок та виробництва вітчизняних озброєнь і військової техніки.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.