Дядько Сем дістає зброю. Як Україні витратити допомогу США – огляд західних медіа
Обидві палати Конгресу схвалили довгоочікувану допомогу Україні. В західних медіа дискутують, як краще скористатися зброєю від СШA.
Що краще: укріпити фронт, не поспішаючи з новим наступом, і прицільно атакувати російські тили ракетами ATACMS? Підготуватися до літнього наступу Росії та чекати, що Європа почне озброюватись (а отже, і допомагати постачанням) швидше? І чи дійсно Америка ще з часів Другої світової несе заважкий тягар?
Що про це пишуть у провідних західних медіа – читала LIGA.net.
The Washington Post: Як Україні використати зброю
Схвалення військової допомоги Україні схоже на кавалерію, яка заскакує в місто, щоб врятувати хороших хлопців, пише колумніст Девід Ігнатіус у колонці для The Washington Post. Це короткий час, щоб насолодитися двопартійною єдністю в США.
Але будьмо відверті: допомога – це продовження кривавої війни на виснаження, а не її кінець, додає він. Психологічний прорив для Києва і невдача для Москви та вирішальна зміна на полі бою залежить від того, як Україна використає цю зброю.
Новиною стали ракети середньої дальності ATACMS-300. Ця високоточна зброя дозволить бити вглиб окупованих територій, вражаючи російські аеродроми, склади, бази та центри управління.
Україна матиме додаткову високоточну зброю, яку зможе використати проти російських військ і територій. "Нові системи ППО обмежать російську авіацію, яка останніми тижнями била по електростанціях та інших об’єктах в Україні майже без перешкод", – додає московський аналітик Василь Кашин.
Колишній посол США у Києві Вільям Тейлор вважає, що позаяк Пентагон заздалегідь розмістив зброю для України на півдні Польщі, то запаси надійдуть за призначенням "за кілька днів".
Захист неба – складна проблема, бо в Україні поєднані системи НАТО та радянської епохи. Рішення Конгресу дозволять швидко відправити ракети-перехоплювачі. Адміністрація Байдена також просить радянські системи у країн-партнерів з колишнього соцтабору.
Покращує ППО також програма Пентагону FrankenSAM з адаптації пускових установок радянського типу для американських ракет "земля-повітря". Цей експеримент вдався.
США закликають українців використати допомогу, щоб укріпити лінії оборони і протриматися до кінця року, а не поспішати з наступом. "Потрібно, щоб вони зміцнилися цього року, щоб повернути територію наступного", – каже чиновник адміністрації.
Зразком опору для України є Фінляндія, яка боролася з радянсько-російським домінуванням 75 років, перш ніж вступила в НАТО.
Диктатор Сталін думав, що зможе захопити Фінляндію, так само як диктатор Путін вірив, що зможе Україну. Кожен вважав, що воює не зі справжньою країною, а з норовливими рештками російської імперії. Ідея України полягає у тому, щоб вижити.
І нині це виглядає більш певним, ніж минулого тижня.
Politico: Дядько Сем нарешті дає зброю. Чи не запізно?
Влада України щиро зітхнула з полегшенням, коли Конгрес по семи місяцях зволікань схвалив допомогу, пише у колонці для видання Politico колумніст Джеймі Деттмер.
За словами Адріана Каратницького з Atlantic Council, "голосування свідчить, що ізоляціонізм – віра меншості в політиці США".
Навіть швидке доставлення снарядів не створить миттєвого паритету з обсягом вогню з боку Росії, але допоможе скоротити розрив, підвищить моральний дух і бойові позиції ЗСУ.
Допомоги достатньо, щоб Україна зміцнила оборону перед можливим наступом РФ. І замало, щоб сама пішла в наступ.
Читайте також: З чого складаються $60 млрд допомоги США для України: інфографіка LIGA.net
Передбачуваність постачань – головний біль України від початку вторгнення, бо допомога стала заручником внутрішньої політики союзників Києва та їх розбіжностей щодо цілей війни.
"Ще 2022-го було зрозуміло, що західні уряди неохоче пропонують військову допомогу. Вони очікували, що Київ впаде за 72 год. Коли ми показали, що можемо успішно боротися, змінили думку. Пізніше стали більш рішучими через російські звірства в Бучі", – каже колишній міністр оборони Олексій Резніков.
За його словами, боротьба була важкою за кожен новий тип ракет, кожну систему ППО та снаряди. Бо, як вважає Резніков, союзників турбували виснаження запасів, необхідних для власної оборони.
Також західні уряди хотіли бачити, що буде з контрнаступом України.
На жаль, непередбачуваність постачань навряд чи покращиться через майбутні вибори у США та Європі. Але у Києві сподіваються, що навіть якщо виберуть Трампа, у європейців тепер є час, щоб підготуватися і наступного року заповнити дефіцит потреб України.
The New York Times: Допомога Україні у світлі історії
Конгрес врешті подолав спротив трампістів і схвалив допомогу Україні. "Я відчуваю полегшення, сором, злість і стурбованість", – пише в колонці для The New York Times колумніст Пол Кругман.
Полегшення від того, що обложена нація отримає допомогу, щоб вижити. Принаймні, певний час. Сором, що США зайшли так далеко у зраді демократії. Злість на політичну фракцію, яка сім місяців блокувала допомогу. Хвилювання, що ця фракція далі сильна. Більшість республіканців у Палаті представників проголосували проти допомоги й можуть приректи її у наступні роки.
Витрати на Україну не є величезним тягарем. Америка не несе його сама. Та її допомога має вирішальне значення – частково тому, що Європа може дати гроші, але поки не може дати достатньо зброї.
Щоб зрозуміти це, корисно глянути на історію.
Програма лендлізу від Франкліна Рузвельта почала надавати допомогу Великій Британії у 1941-му. До того, як атака японців на Перл-Харбор втягнула Америку в Другу світову війну.
Часто люди забувають, наскільки суперечливою була ця допомога. У той час існував рух "Америка передусім", який виступав проти допомоги Британії, коли Лондон сам на сам воював проти Гітлера в Європі. Це відбувалось частково через те, що деякі лідери руху були расистами та відкрито симпатизували нацистам.
Ще менше знають, що навіть у Конгресі лендліз був глибоко партійним питанням. Перший проєкт на початку 1941 року Палата представників схвалила за незначної підтримки республіканців.
Але допомога пройшла. До атаки на Перл-Харбор Конгрес виділив $13 млрд (дорівнює $276,2 млрд сьогодні. – Ред.). На той час величезна сума – 10% річного ВВП Америки.
Однак лише невелику частину суми становила власне зброя.
Тоді Європа почала переозброєння за багато років до початку війни, а ізоляціоністи в США не розвинули оборонну промисловість. Відтак більшість допомоги Америки була у формі продовольства. Тож СШA були не так арсеналом демократії, як житницею.
Допомога Україні, порівняно з цим, значно менша відносно розміру економіки США: $60 млрд – це до 0,25% від ВВП США чи приблизно 2,5% від початкових асигнувань за лендлізом 1940-х.
Як щодо заяв, що Америка несе завеликий тягар? За даними Інституту Кіля, європейська допомога давно обігнала американську.
Щоправда, США дали більше саме військової допомоги, ніж Європа. Якщо 1941 року Америка не могла давати багато зброї попри величезний розмір економіки – через нерозвинений військово-промисловий комплекс, то зараз у схожій ситуації вже Європа: має гроші та більше бажання, але не має відповідного ВПК.