Чотири ризики для України. Як і чому Росія намагається купити майбутнє Молдови
Центральна виборча комісія Молдови опрацювала 100% бюлетенів із президентських виборів та референдуму, що відбулися 20 жовтня.
У другий тур, який відбудеться 3 листопада, вийшли проєвропейська президентка Мая Санду та її основний конкурент – соціаліст Александр Стояногло.
На цих виборах Росія випробовує техніки втручання у вибори – підкупила 300 000 молдаван і ледь не зірвала референдум щодо євроінтеграції, яку підтримали 50,38% молдаван, розповідає LIGA.net молдавський політолог із WatchDog Community Андрій Курарару (Кишинів).
У ЄС розуміють тиск Росії, з яким стикається Молдова, і сприймають референдум як перемогу, а не глухий кут, як це показують проросійські сили, додає LIGA.net глава Комітету Європарламенту зі зв’язків із Молдовою, румунський євродепутат Зиґфрід Мурешан.
Хто отримає владу у Молдові – проєвропейські чи проросійські сили – стане зрозумілим лише після парламентських виборів, які мають пройти у 2025 році. Однак вже зараз очевидно, що ситуація у цій країні створює додаткові ризики для України.
Що потрібно знати про перебіг виборів у Молдові та як вони впливають на Україну – коротко.
Тиск Росії, корупція, підкуп. Як пройшли вибори у Молдові
Напередодні виборів ситуація виглядала переможною для проєвропейської президентки Санду: соцопитування обіцяли Санду впевнене лідерство у першому турі та підтримку референдуму за ЄС у понад 54%.
Її конкуренту Стояногло прогнозували близько 10%. Він – колишній генпрокурор, проти якого відкрито низку кримінальних справ за корупцію. Представник проросійської Соціалістичної партії, без політичного досвіду.
Стояногло – етнічний гагауз, засуджував російську агресію проти України й називав Крим і Донбас – українськими, тому назвати його повністю проросійським складно. Перед виборами обіцяв: у разі перемоги розробить "збалансовану" зовнішню політику з ЄС, Росією, США та Китаєм.
На референдумі 20 жовтня 50,38% молдаван підтримали вступ в ЄС. Президентські вибори дали Санду 42,45% голосів, а Стояногло – 25,98%. Проголосували понад 1,5 млн молдаван – явка 51,68%.
Причина низької явки – масштабна корупція. З інформації, яку озвучила Санду, підкупили 300 000 осіб – Росія агітувала не йти на референдум, пояснює LIGA.net Курарару.
У Кишиневі перемогла євроінтеграція, але з невеликим відривом – 55%. Автономія Гагаузія, традиційно проросійський регіон, дала 95% голосів євроскептикам і лише 2% за Санду. Лише дев'ять районів Молдови голосували за євроінтеграцію, 27 – проти. 237 000 виборців проголосували за кордоном, 3/4 із них – за Санду і за ЄС.
З окупованого росіянами Придністров'я організованого підвезення виборців на дільниці на іншій стороні Дністра практично не було, але жителі регіону, які живуть під тотальним інформаційним впливом Росії, дали понад 30% за європейський вибір.
Панівна політична сила Молдови, партія Солідарності та дії, фактично поставила знак рівності між Санду і членством у ЄС, через що частина виборців голосувала "ногами" – не прийшла на дільниці.
Санду хотіла перемогти в першому турі, мобілізувавши виборців референдумом. Ця стратегія спрацювала в діаспорі, де підтримка ЄС і Санду – висока. У самій Молдові, за винятком Кишинева, провалилася. Завдяки молдаванам у ЄС вдалося витягнути референдум, каже Курарару.
Результат референдуму означає, що уряд може внести зміни до конституції, щоб закріпити шлях до членства в Євросоюз. У Кишиневі працюють над тим, щоб вступити до ЄС до 2030 року, і закликають Брюссель взяти на себе зобов’язання до цієї дати.
Результат референдуму – перемога молдавського народу і поразка Росії, каже LIGA.net глава Комітету Європарламенту зі зв’язків із Молдовою, румунський євродепутат Зиґфрід Мурешан.
Москва використала дезінформацію, фейки та підкуп виборців, щоб перешкодити Кишиневу. Кремль не раз пробував зашкодити прогресу молдаван і зазнавав невдачі, наголошує він.
"Це для ЄС – доказ, що Брюссель має далі підтримувати молдаван та модернізацію країни. Він наближає Молдову до Євросоюзу", – каже Мурешан.
У понеділок Санду звернулася до молдаван, заявивши, що є явні докази втручання у вибори "злочинних груп, які співпрацюють з іноземними силами, ворожими до національних інтересів Молдови". Вона назвала це "шахрайством безпрецедентного масштабу".
За оцінками Кишенева, Росія спрямувала у Молдову понад 100 млн євро для маніпулювання виборами та референдумом.
Напередодні голосування влада заявляла про спроби втручання у голосування олігарха-втікача Ілана Шора, який живе в Росії. У Молдові його заочно засудили до 15 років тюрми за шахрайство та участь у розкраданні $1 млрд. Він відкрито пропонував у соцмережах гроші за "правильне" голосування.
Причина, чому майже половина молдаван виступили проти євроінтеграції – хабарі. Якщо забрати 300 000 голосів із рівняння – результат буде близьким до цифр в опитуваннях напередодні – 55-57% за ЄС, каже Курарару.
Друге пояснення – люди не до кінця зрозуміли, про що референдум і для чого він потрібен, додає він. Не всі навіть знали про плебісцит. Багато хто сумнівався, що слід міняти конституцію.
Чого очікувати від другого туру виборів
У Санду хороші шанси на перемогу 3 листопада, каже Курарару. Але вона розуміє, що через підкуп та безкарність хабарників будуть нові випадки корупції. Багато молдаван не понесли покарань через те, що продали голос.
Минулого тижня правоохоронці розкрили схему, за якою сотні молдаван возили до Росії для навчань з організації заворушень.
"Росіяни вербували людей у проросійські сили. Вони створили чотири партії, пов’язані з Шором, неурядову організацію Evrazia, яку використали для перекидання грошей. Священники РПЦ їздили в Росію та брали хабарі 1000 євро за просування російських наративів", – каже Курарару.
У поєднанні з дипломатичними заходами, шпигунством і агентами впливу це працює: вплив Москви – високий, каже Курарару.
Чотири роки Санду – найкращі роки для зовнішньої політики Молдови, за його словами. Країна стала кандидатом на вступ в ЄС та розпочала важливі реформи. Головна з них – судова. Побачили до себе більший інтерес ЄС, більше грошей йде на підтримку енергетичної безпеки та інфраструктурних проєктів.
Країні вдалось досягти значного прогресу у реалізації реформ, пов’язаних зі вступом у Євросоюз, погоджується євродепутат Мурешан.
"Маємо прийняти Молдову та Україну до ЄС, як тільки вони будуть готові. Водночас пріоритетом має бути не конкретна дата, а допомога Молдові та Україні в процесі, який принесе багато переваг обом державам та сприятиме покращенню рівня життя їхніх громадян", – каже Мурешан.
Однак чотири роки криз через COVID та війну також дались взнаки, додає Курарару. Молдова пов’язана економічно з Україною. У перший рік війни інфляція зросла до 30%. "Почався енергетичний шантаж РФ, що змусило нас купувати газ у ЄС. Плюс криза українських біженців, яка впливає на ціни, вартість житла і життя", – продовжує він.
Молдова прийняла найбільшу кількість українських біженців на душу населення, що створило величезне навантаження на систему охорони здоров’я, державні послуги та інфраструктуру. Інфляція зросла, бо торгівля з Москвою та Києвом різко впала, пише The Guardian.
Беручи це до уваги, каже молдавський політолог, потрібне соціально-економічне покращення, особливо людям із нижчими доходами, які потерпають найбільше.
Чотири ризики для України
Багато проросійських сил на цих виборах фактично перевіряли свої меседжі, кандидатів до майбутніх парламентських виборів, каже Курарару.
Війна в Україні впливає на настрої молдавського суспільства, додає політолог. Спочатку всі боялися, що війна прийде до них. Потім звикли. "Вплив російської пропаганди поширювався, особливо на російськомовних молдаван. Нині люди сприймають наш нейтралітет, особливо проросійськи налаштовані, як гарантію, що на нас не нападуть", – розповідає він.
Хоча Молдова регулярно стикається з побічними ефектами війни – на її території падають дрони, до неї долітають снаряди. Влада пробує розвинути системи моніторингу та збивання загроз, але це тривала перспектива, каже Курарару.
Проросійські сили трактують це як мілітаризацію країни та спробу вступити у війну. Рівень суспільного розколу різко зріс за 2,5 роки, але все одно більшість молдаван підтримує Україну в її боротьбі.
Результати виборів у Молдові – критична загроза для нацбезпеки України, переконаний глава МЗС України 2014-2019 років Павло Клімкін. В країні, яка за декілька місяців почне переговори про вступ в ЄС, бракує голосів за європейський вибір без діаспори.
"Санду заявляє про масштабні порушення, а значить не контролює ситуацію. Якщо це не зупинити, РФ приведе Молдову до громадянського конфлікту. Нам треба термінова спільна стратегія з ЄС і зупинити росіян. Молдова може стати західною чи піти шляхом Західних Балкан і бути російським анклавом у нашому тилу", – наголошує він.
Для України є декілька ризиків, пояснює LIGA.net експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко.
Перший – можливий прихід до влади у Молдові проросійських сил як частини боротьби Росії проти Заходу.
Другий – Росія, незалежно від результатів виборів, не припинить дестабілізувати ситуацію в Молдові, що погано вплине на безпекову ситуацію в регіоні.
Третій – удар по референдуму може дати РФ козирі, що ідеї євроінтеграції не мають прихильності серед молдаван. Це може вдарити по авторитету Євросоюзу – те, чого хоче Росія.
Четвертий – Кремль відпрацьовує на Молдові технології підкупу, дезінформації, й діє ефективно. Ці техніки використають 2025-го на парламентських виборах.
Водночас у самій Молдові Росія програла у боротьбі за контроль над країною, переконує LIGA.net Мурешан.
"Чим більше ЄС підтримуватиме Молдову у проведенні реформ, які покращують рівень життя людей та просувають інтеграцію в ЄС, тим важче буде Росії втручатися, – вважає він. – Водночас для ЄС важливо прискорити допомогу Кишиневу для подолання загроз безпеці від росіян".