Битва Макрона. Як Франція розпочала війну з Путіним за вплив в Азії
Президент Франції Емманюель Макрон хоче досягти консенсусу з країнами Азії, щоб підштовхнути Росію до деескалації на війні в Україні та реальних переговорів.
Азія – це критично важливий регіон поза Заходом, пояснює LIGA.net ексглава МЗС Павло Клімкін. Навколо нього зосереджені технології, аспекти безпеки та ключові торговельні потоки.
"З деякими країнами Азії можна досягти базового консенсусу – японцями та корейцями, – каже Клімкін. – З іншими буде складніше, але сам процес однозначно того вартий".
Що задумав Макрон, чи вистачить у нього важелів впливу в Азії та чи є шанси на успіх – розбиралася LIGA.net.
Читайте нас у Telegram: тільки важливі та перевірені новини
ДИПЛОМАТІЯ І ЗБРОЯ ВІД МАКРОНА
Макрон хоче створити глобальний консенсус для тиску на Росію. І не лише за участю Заходу.
Франція має намір співпрацювати з Китаєм, Індією, країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону, Латинської Америки, Близького Сходу та Африки.
"Ця війна – також ваша проблема, тому що вона створить багато нестабільності, – сказав Макрон на саміті АТЕС азійським країнам. – Допоможіть нам донести меседж Росії: зупиніть війну, поважайте міжнародний порядок, поверніться до столу. Тому що всі ми повинні зосередитися на реальних викликах нашого часу".
Спроби Макрона та Франції щось зробити – це добре, каже LIGA.net голова зовнішньополітичного комітету Ради Олександр Мережко (СН). Але навряд чи стануть успішними.
"Я скептично налаштований щодо кінцевого результату їхніх зусиль, – каже Мережко. – З Росією всім країнам треба поводитися як з терористичною організацією, а з Путіним – як із військовим злочинцем. Традиційні дипломатичні прийоми тут не завжди спрацьовують".
Однак президент Франції вже бачить "простір для зближення" з Індією та Китаєм. Він зустрічався з лідерами двох країн на полях саміту G20 і вважає, що вони можуть підштовхнути РФ до деескалації.
Крім того, Макрон хоче відвідати Пекін на початку 2023 року та бачить у Китаї потенційного посередника у російсько-українській війні.
Читайте також: Білий дім: США були раді почути стурбованість Китаю та Сі Цзіньпіна діями Росії
За всіх спроб дипломатії він запевняє, що підтримка України залишається пріоритетом №1. 20 листопада – після азійського турне Макрона – Франція повідомила, що надала ЗСУ дві батареї ППО Crotale та дві неназвані реактивні системи залпового вогню.
І в такій позиції немає суперечностей, каже LIGA.net колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін. За його словами, у французькому політикумі є бажання знайти дипломатичне рішення, але не з перемогою Росії.
"Їхня ментальність рухається у бік, щоб таке рішення розглядалося як спільна перемога України та Заходу, – пояснює ексглава МЗС. – Тому постачання зброї та посилення України жодним чином не суперечить тому, що в якийсь момент можна буде розпочати переговори. Але не на умовах РФ".
ЧОМУ МАКРОН ОБРАВ АЗІЮ:
і чи має він важелі впливу
Азія є критично важливою для ідеї Макрона про консенсус, вважає Клімкін. Це найважливіший регіон поза Заходом, навколо якого зосереджені технології, питання безпеки та ключові торговельні потоки.
Але в Азії є країни, які ставляться до Росії так, ніби 24 лютого нічого не сталося, каже LIGA.net експерт Української призми Олександр Краєв. Вони допомагають РФ обходити санкції, вести економічну діяльність та отримувати недоступні через санкції товари.
Україні та Заходу важливо показувати таким країнам, що вони мають два шляхи: або працювати з адекватною частиною світу, або з Росією, вважає експерт.
За словами Краєва, Макрон вважає себе політичним лідером об'єднаної Європи й також пропонує азійським країнам розв'язувати реальні проблеми – економічну кризу, яка лише посилюється через війну у РФ.
Просто говорити "натиснімо на Путіна" не буде шляхом вперед, додає Клімкін. Інструменти впливу у президента Франції обмежені, насамперед це – присутність французьких компаній та інтереси Парижа навколо своїх заморських територій.
Але у Макрона можуть з'явитися важелі інвестиційні, технологічні та важелі в галузі безпеки, якщо він координуватиме свою ідею з Заходом, зазначає ексглава МЗС.
За його словами, для багатьох азійських країн важливим є дотримання правил, розуміння, хто їх захищатиме, якщо війна створить прецедент, і бачення, що буде з ключовими ринками після війни.
"Я скептично ставлюся до можливості досягти консенсусу з усіма азійськими країнами, зокрема з Китаєм, – каже Клімкін. – Але дуже вітаю можливість живого діалогу, а не формального політкоректного... Ці питання важливі для них. Стосовно всіх них потрібна розмова".
ЧИ МОЖЕ МАКРОН ПЕРЕКОНАТИ ІНДІЮ І КИТАЙ
Китай та Індія посідають особливе місце у регіоні – Росія від них залежить дедалі більше, каже LIGA.net Юрій Пойта, запрошений науковий співробітник Тайванського інституту досліджень нацоборони та безпеки.
КИТАЙ
Ця країна не зацікавлена у поразці Росії, впевнений Мережко. Але Пекін також не хоче, щоб РФ посилювала свою самостійність у відносинах із КНР.
Пойта скептично оцінює геополітичні здібності Франції. Париж раніше вже провалив спроби побудувати конструктивні відносини з Росією через закупівлю газу та встановити автономність Європи від США, нагадує він.
До того ж Китай у відповідь на прохання Франції виставлятиме бажання, на які Захід не погодиться, вважає експерт. Наприклад, на поступки Тайваню або зняття ембарго на постачання військових технологій.
На думку Пойти, Пекін не демонструє жодного бажання ні тиснути на РФ, ні ставати посередником. КНР не має досвіду медіації, а саме посередництво зараз буде неуспішним: Україна та Росія мають протилежні цілі – шукати консенсус можна буде лише після військової поразки однієї зі сторін.
Китай навряд чи піде на пряме посередництво, але може діяти непублічно, не виключає Клімкін. Хоча все одно не здаватиме молодшого партнера.
А візитом у Пекін Макрон насправді може поціляти у фіналізацію економічної угоди КНР та ЄС, каже Краєв. Після слабкої поїздки до Сі Цзіньпіна німецького канцлера Шольца Макрону це потрібно для затвердження у статусі політичного лідера Євросоюзу, вважає експерт.
ІНДІЯ завжди була з Росією тісним партнером, а з початком війни різко збільшила закупівлю у РФ енергоносіїв, каже LIGA.net журналіст-міжнародник, член правління Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль.
Вона є одним із лідерів руху неприєднання, а глава МЗС Індії нагадав, що Делі має право на власну зовнішню політику, яка необов'язково має йти у контексті Заходу.
"Позиція Індії: для економіки потрібні дешеві енергоресурси, які вона може отримати з РФ на тлі високої пропозиції на азійському ринку, – пояснює Пойта. – Позиція індійського керівництва та експертів полягає в тому, що Європа припускається серйозної помилки, відмовляючись від російського газу".
Зустріч Макрона з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді на полях G20 була важливою, тому що наступного року саміт Великої двадцятки прийматиме Делі, каже Коваль.
І на саміті у будь-якому разі обговорюватимуть, як закінчити війну РФ проти України, чи відновлення від наслідків конфлікту.
"Макрон дуже ясно заявив, що російсько-українська війна є головним фактором глобальної нестабільності, – пояснює Коваль. – Тому всі лідери так чи інакше мають реагувати. Заклик до Моді, щоб він визначився зі своєї позиції, пов'язаний із тим, що наступного року Індія прийматиме G20".
Індія та Франція мають спільні інтереси, констатує експерт. Зокрема, це продаж Парижем озброєнь, технологій ядерної енергетики, взаємодія із заморськими територіями Франції.
За його словами, Макрон також може використати статус чи не єдиного західного лідера, який все ще спілкується з Путіним.
Але реальних важелів для Індії президент Франції не має, вважає Коваль. За його прогнозом, західні лідери намагатимуться вплинути на неї для чіткішої позиції у світлі саміту G20 2023 року, але Делі, найімовірніше, "відморозиться".
"Я не думаю, що західний світ має якісь важелі, щоб змусити Індію пристати на інший бік у конфлікті між Україною та РФ, – пояснює Коваль. – Для будь-якого індійського політика певний вплив означатиме: а навіщо нам, у нас своя політика, ми визначили її, навіщо нам вказуватимуть США та Франція".
Спроби передати меседжі Росії через Азію загалом не мають сенсу, підсумував Мережко. Кремль треба дотискати санкціями.
"Ізоляція агресора більш ефективна, ніж "донесення до нього меседжів"", – сказав голова зовнішньополітичного комітету Ради.
Читайте також: Розбір | У США заговорили про переговори України та РФ. Що це означає і чи можливий "шантаж зброєю"