Без людей буде хаос. Корпусна система та нові командувачі – які зміни чекають на ЗСУ
"Восени 2024 року у боях за Гірник на Покровському напрямку 110 бригада змінила 59. І під час зміни обидва підрозділи забули про один з батальйонів територіальної оборони, який потрапив в оточення і змушений був з боями пробиватися", – розповідає LIGA.net експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк.
Каже, це – наслідок перевантаження командування. Що більше бойових одиниць в оператора, який керує військами, то частіше вони регулярно випадатимуть з поля зору і про них забуватимуть, пояснює він: "І ми це бачимо на полі бою".
Щоб управління військами було ефективнішим, ЗСУ анонсували реформу – армія має перейти на корпусну систему. Рішення назрівало давно, однак більшість військових експертів наголошували на доцільності переходу на дивізійну систему.
Це необхідно для підвищення обороноздатності в умовах тотальної чисельної переваги ворожих сил, каже LIGA.net ексречник Генштабу Владислав Селезньов: "Бригада, на жаль, зараз не витягує той формат бойових дій, які ми маємо".
Співрозмовники у Генштабі припускають у розмові з LIGA.net, що зміна командувача Сухопутних військ, як і трансформація управлінської системи, – кроки до покращення. Бо без залучення молодих командирів трансформація неможлива.
Чи дійсно військо готове змінюватись і чому не можна лишити все як є – коротко.
Безвідповідальність та байдужість. Чому систему треба змінювати
Наразі до структури Сил оборони України входять оперативно-стратегічні угруповання військ (ОСУВ), оперативно-тактичні угруповання (ОТУ) та тактичні групи (ТГР). Основна одиниця кожної тактичної групи – бригада.
Ці угруповання не є штатними підрозділами, нагадує LIGA.net Селезньов. На керівні посади офіцерів у ці штаби відправляють у відрядження. Відповідно, вони можуть не орієнтуватись у тих бригадах, які опиняються у їхньому підпорядкуванні.
"Завдання – приїхати, певний час пропрацювати за визначеним напрямком, – каже він. – Потім – розвернутися і поїхати до постійного пункту дислокації, де вони проходять службу".
Так на якомусь напрямку може виникати ситуація, коли командування ставиться до підрозділів за принципом "свої та чужі діти", додає аналітик.
На рівні бригад фіксуються історії, коли до них на підсилення направляються батальйони з інших підрозділів. "Командир бригади до нерідного батальйону ставиться як до вільного ресурсу, він їх не шкодує зазвичай", – продовжує Кевлюк.
Це перевантажує командирів: що більше в оператора об'єктів, то частіше вони випадатимуть з поля зору. Приклад із забутим батальйоном ТрО – один з них.
Все це провокує багато проблем на різних рівнях: від відповідальності командирів за управління цими тимчасовими підрозділами та їхньої байдужості до особового складу до неможливості акумулювати досвід оперативного мистецтва, додає Селезньов.
До того ж на фронті бригади змушені протидіяти загальновійськовим арміям та армійським корпусам Росії. Якщо на якійсь ділянці бригади не цікавляться, що відбувається за межами їхньої зони, а командири схильні подавати командуванню не реальні звіти, а покращено-оптимістичні, – росіяни мають там успіх. Як мінімум – шляхом вищого рівня контролю над підрозділами та диктаторських підходів.
Всі ці проблеми в експертній спільноті обговорювали місяцями та наголошували, що перехід на дивізійну систему управління покращив би ситуацію.
Співрозмовник у Генеральному штабі переконує LIGA.net, що командування також чудово бачить та усвідомлює всі недоліки нинішньої структури управління військами.
Тому ухвалило рішення переходити на структуру "корпус – бригада", каже співрозмовник у командуванні. Вибір пояснюють просто: вона потребує значно менше людських, матеріальних та технічних ресурсів, ніж структура "корпус – дивізія".
Корпусна система потребуватиме меншого особового складу під час самої трансформації та менше ресурсів на її утримання, додає Селезньов.
Організаційно-штатна структура – це ще не все
Президент Володимир Зеленський перехід підтримує: "Це вирішувати військовим. Якщо корпусна система, яку вони пропонують, зменшить відстань між генералом та солдатом, якщо бюрократичність ця зменшиться, нехай роблять так, щоб її зменшити".
Рішення про перехід є правильним, каже LIGA.net генерал-майор Сергій Савченко. Чи буде вона повноцінно працювати – в цьому варто довіритися Генштабу, вважає він.
Цей перехід означатиме більше відповідальності у штабах.
"Тоді буде більше ладу з логістичним забезпеченням, з організацією бойового управління, іншими компонентами, які визначають нашу стійкість", – наголошує Селезньов.
Однак значна частина недоліків, на які експерти вказують в українській армії, не залежить від організаційно-штатної структури, уточнює LIGA.net експерт Центру оборонних стратегій, полковник запасу Віктор Кевлюк.
"Умовно кажучи, є система управління "У". Якщо впровадити систему управління "Б", управлінці у ній можуть взятися лише із системи "У". Інших людей не буде. Взятися їм немає звідки, – наводить приклад він. – Якщо вони в одній системі не справлялися, не впевнений, що в іншій вони різко почнуть виконувати завдання як належить".
"Коли хтось комусь боїться про щось доповідати, питання боягузтва, питання брехні – це категорії моралі. Вони жодним чином не залежать від організаційно-штатної структури. Це стиль роботи такий, – додає Кевлюк. – Це управлінська пострадянська культура, яка все ще не викоріниться у ЗСУ".
Ефективність операції залежить не від того, в якому форматі існує штаб, зазначає полковник запасу. Проблема в тому, що немає достатньої кількості кваліфікованих управлінців, а система управління перевантажена зайвою інформацією.
На підготовку офіцерів, які займаються управлінням, потрібно спрямовувати максимум зусиль, додає Кевлюк: "Інакше буде такий же бардак і хаос, як зараз".
Нові кадрові зміни
Двоє офіцерів Генерального штабу не під запис припускають у розмові з LIGA.net, що кадрові зміни у ЗСУ можна розцінювати як крок до покращення ефективності управління військами. Мовляв, без залучення до управління командирів нової формації сам по собі перехід до корпусної системи нічого не дасть.
29 листопада президент призначив Михайла Драпатого новим командувачем Сухопутних військ замість Олександра Павлюка. Також заступником головнокомандувача ЗСУ призначили Олега Апостола. Військовослужбовці, з якими спілкувалась LIGA.net, оцінюють ці призначення як вкрай позитивні.
Президент обіцяє, що ці кадрові перестановки у Збройних Силах України – не останні: "Вони будуть, тому що треба рухатися швидше".
Кілька співрозмовників у Генштабі LIGA.net також зазначають, що окрему увагу приділятимуть ефективності командирів підрозділів: тих, хто не може ефективно організувати оборону і не дбає про свій особовий склад, усуватимуть від посад.
Всі ці кроки дійсно можна сприймати як бажання трансформувати процеси всередині війська, підсумовує Селезньов. Але говорити про системні зміни через призначення бойових командирів на посади ще зарано: "Чи дасть система працювати належним чином та проводити ті заходи з трансформації українського війська, щоб вона відповідала сучасним викликам та загрозам, – дізнаємося згодом".