Заклади для багатих чи для бідних – яку стратегію обрати рестораторам зараз
В Україні поступово залишаються два типи закладів: для багатих та для бідних. І їхнім власникам треба вже визначатися, для кого саме працювати.
Якщо для багатих — потрібні всі ці танці з бубнами: дотримуватись високої якості страв, гарного сервісу, беручи на роботу найкращих, привозити найкращі продукти, купляти дорогий посуд тощо.
Якщо для бідних — треба балансувати між прийнятною ціною в меню та витратами, що ростуть щодня. Так би мовити, зробити дешево та сердито. Намагаючись втримати залишки якості та сервісу, не піднімаючи цін. Ну і знижки, дисконти, це все працює дедалі краще.
І що більше зможе заробити ресторатор за відносно невисокої ціни, то успішніше він зараз буде.
Це, до речі, стосується не тільки ресторанного бізнесу – популярність таких ритейлерів, як АТБ, Аврора, також говорить про актуальність форматів для бідних.
Одразу поясню, що під бідними маю на увазі людей, які змушені бути економними, не можуть витрачати зайвого (хочуть, але не можуть). До бідних, до речі, вже можна віднести колишній середній клас.
Тому що основний тренд в Україні – стрімке зменшення платоспроможності більшості населення. Вона, ця платоспроможність, ще є, але якась вже не така. "Куца" платоспроможність.
Працювати в преміальному сегменті дуже привабливо, але тут вже серйозна конкуренція, і інвестиції в такий заклад дуже великі, а публіка надто вимоглива. Та й не вистачить заможної публіки на всіх.
Для підтримки можу сказати, що заклади для бідних можуть заробити більше, особливо коли це мережа. І за ними в Україні майбутнє, принаймні цього року.