Санкції повинні бити (бути) там, де супротивник на них не очікує

На тлі ракетних обстрілів України у світі знову заговорили про відключення Росії від SWIFT, міжнародної міжбанківської системи передавання інформації та здійснення платежів. Нещодавно про це висловився директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст. 

Рішення хороше, але недостатнє. Сьогодні санкційна політика потребує оновлень. І однією з основних змін має стати конфіскація активів Росії. 

Чому санкції працюють не так, як хотілося б 

Генерали готуються до минулої війни. Відоме висловлювання застосовується не тільки до воєнних дій, але й до економічних засобів впливу на агресора. Механізми санкційної політики, які позитивно проявили себе в інших конфліктах, є недостатніми у випадку вторгнення росії до України. 

Догматизм послідовного застосування санкцій демонструє неефективність. Звісно, не можна заперечувати довгострокового руйнівного впливу на економіку рф. Однак не можна і забувати, що ми маємо справу з величезною країною, яка має колосальні запаси ресурсів та абсолютно політично неактивне населення. Домогтися такого рівня зубожіння, який спричинить політичні протести, буде вкрай складно. 

Є приклади Ірану та Північної Кореї. Режими, що перебувають під санкціями десятиліттями, але водночас дозволяють собі розвивати військово-промисловий комплекс і періодично створювати загрозу сусіднім країнам. Північна Корея навіть примудрилася створити ядерну зброю під санкціями. Іран також близький до цього. І це тоді, коли обидві держави набагато слабші від Росії в плані корисних копалин і продовольства. 

Інша проблематична складова нинішнього санкційного підходу — вплив тих самих санкцій на економіки країн, що їх запроваджують. І ми розуміємо, що тривале відкладення заходів проти Північного потоку-2, непереконлива стеля цін на нафту, всілякі перехідні положення та відстрочки — це спроби згладити ефект. 

Крім того, є елемент торгу, коли заради будь-якої поступки агресору з нього знімають деяку частину обмежень. У нас вже був такий приклад у рамках зернової угоди, коли Росія отримала деякі послаблення у сфері експорту добрив. Крім того, були спрощення санкцій для авіаційного сектору. 

Західні партнери часто йдуть на поступки, коли потребують російської продукції. Наприклад, та ж авіаіндустрія, що закуповує в Росії титан. Так, американський Boeing призупинив купівлю цього металу ще у березні, а ось європейський Airbus лише на початку грудня пообіцяв відмовитись від закупівель. Та й то за пару місяців. Все це можна пояснити технологічними процесами та складнощами з пошуком заміни постачальника. Тільки ось війну такими винятками із правил зупинити не вдасться. 

Конфіскація як рішення 

Українська армія під час цієї війни вже неодноразово дивувала своїми нестандартними рішеннями та підходами. Це зазначають багато наших країн-партнерів. Але такий самий креативний принцип потрібний і для економічної боротьби.

Треба бути готовими завдати економічного удару раптово, щоб приголомшити рф. Один із можливих методів — вилучення ресурсів країни за кордоном. Мова йде як про суверенні активи, так і про майно громадян, які підпали під дію санкцій. 

Нині, багато в чому завдяки роботі санкційної групи Єрмака-Макфола, санкції стали болючими для країни-агресора. Однак іноземні активи Росії все ще заморожені, але не конфісковані. Плюс у тому, що їх не може використати сама Росія. Мінус – не можуть і інші. 

Керівництво Росії прорахувало ці ризики, вони тому й дозволили собі агресію щодо незалежної держави, бо були впевнені у слабкості західного світу та безкарності. 

У воєнному відношенні захід довів свою рішучу підтримку України. Тепер справа за економікою. В Україні, наприклад, механізм конфіскації вже застосовується: Міністерство юстиції України подає заявки щодо підсанкційних осіб до ВАКС та після рішення суду активи переходять державі. 

Такий самий механізм потрібний і в Європі, але там поки що все відбувається не так оперативно. 

Поки механізм конфіскації практично не застосовується через право приватної власності, на захист якого працюють закони західних країн. Зрозуміло, ці закони справедливі, але має бути створений механізм, який призупинить їхню дію для тих, хто порушує всі можливі норми та міжнародні закони. 

Більше не можна грати за давно виробленими правилами. Обставини вимагають винаходити нові. Наш супротивник досить сильний, щоб довго протриматися під санкціями, але несподівані удари можуть стати справді ефективними. Необхідно винаходити інструменти переходу від просто заморожування активів до конфіскації. Це і буде відповіддю на безпрецедентні для історії виклики.