Чому у кібербезпеці найслабші місця – не сервери, а люди
Березнева атака на Укрзалізницю та реєстри Міністерства юстиції стала ще одним доказом: кібербезпека — критичний елемент державної стійкості. Під час квітневого засідання НКЦК неодноразово говорили про те, що майбутні атаки будуть масштабними і підготовленими заздалегідь. І саме керівники об’єктів критичної інфраструктури — як державної, так і приватної — мають забезпечити не лише її захищеність, а й готовність людей до реагування.
Це сигнал і для бізнесу. Кібербезпека перестає бути лише технічним завданням, а кіберстійкість стає основою стабільності й обговорюється на найвищому керівному рівні. Поки одні компанії впроваджують політики безпеки й навчають працівників, інші досі сприймають кіберзахист як прерогативу ІТ-відділу. Але статистика і реальні кейси доводять: такий підхід — хибний і небезпечний.
Подивімось на світові тенденції кіберзагроз. Що ми там бачимо? За даними дослідження Stanford University, 88% кіберінцидентів стаються через людський фактор. Europol наголошує на зростанні кількості атак через фішинг та deepfake-відео. Це знижує поріг входу для кіберзлочинців, бо атакувати бізнес стає простіше і дешевше. І поки система вразлива, компанія ризикує не лише грошима, а й довірою клієнтів та репутацією.
На мою думку, саме власники бізнесів мають стати драйверами змін і будувати security-first бізнес-стратегію. Я часто стикаюся з прикладами, коли компанія технічно "озброєна", але відсутня цифрова гігієна в команді. Люди використовують ті самі паролі, нехтують двофакторною автентифікацією або відкривають підозрілі листи. Це помилка не людей — це помилка власників бізнесу, які ігнорують кібербезпекові питання і повністю делегують їх на CISO чи IT-відділ.
Що може зробити керівник вже сьогодні
1. Проведіть аудит кібербезпеки
Аудит допомагає виявити слабкі місця до того, як ними скористаються зловмисники. Це дає змогу оцінити стан кіберготовності, визначити вразливі ділянки у бізнес-процесах і сформувати план усунення ризиків. Системний аудит стає основою для обґрунтованих рішень про інвестиції у захист, навчання команди та оновлення технологій. За даними IBM, компанії, які мають чітку підготовку до інцидентів, економлять у середньому $1,5 млн у разі витоку даних.
2.Підготуйте чіткі протоколи реагування на кіберінциденти
У момент кібератаки час на ухвалення рішень обмежений. Важливо мати затверджену політику безпеки: хто за що відповідає, як відбувається інформування про інциденти, які технічні та комунікаційні кроки потрібно виконати. Також необхідно створити антикризову команду, куди входять ІТ-фахівці, юристи, PR-спеціалісти та керівники підрозділів. Саме вони мають координувати дії у перші години після атаки. Відсутність чітких протоколів реагування здатна поглибити кризу і збільшити втрати компанії.
3. Регулярно навчайте команду
Як я вже наголошував, людська помилка все ще залишається головною вразливістю бізнесу, тому навчання має бути не разовим заходом, а постійною практикою. Важливо проводити тренінги для всіх рівнів команди: від топменеджменту до офіс-менеджерів, бухгалтерів, юристів. Чітке розуміння базових принципів безпеки допомагає мінімізувати ризики у критичні моменти.
4. Проводьте навчальні фішинг-кампанії та симуляції кібератак
Практичні тренування дозволяють перевірити готовність працівників реагувати на загрози в реальному часі. За даними досліджень, 80% компаній, що регулярно практикують такі тренінги, зазначають суттєве зменшення ризику інцидентів. Кіберстійкість напрацьовується саме через досвід, симуляції і рефлексію на помилки.
5. Інтегруйте кібербезпеку у стратегічне управління
Кібербезпека сьогодні — це стратегічний бізнес-ризик, на рівні з фінансовими чи репутаційними ризиками. Успішні компанії інтегрують безпеку у всі рівні ухвалення рішень. У ЄС регламент DORA зобов’язує фінансові установи управляти кіберризиками на рівні керівництва та ради директорів. У США SEC вимагає від публічних компаній звітувати про кіберінциденти та роль топменеджменту в управлінні безпекою.
На мою думку, в Україні вже починає формуватися системна практика кіберстійкості: у 2025 році одним із важливих кроків стало впровадження стандартів NIS2 для захисту критичної інфраструктури. Це наближає нас до європейських стандартів безпеки.
Водночас я переконаний, що справжня стійкість неможлива без проактивної позиції бізнесу — власники компаній мають інтегрувати безпеку у свої стратегії та процеси, ставлячи кіберзахищеність на той самий рівень пріоритету, що й прибутковість чи фінансова стабільність.