Чому ідея про обов’язкову купівлю ОВДП – це недоречний і відчайдушний крок
Щодо ідеї Данила Гетманцева про обов'язкове розміщення частини доходу фізосіб в ОВДП.
На мій погляд, це не "стимулювання залучення внутрішніх заощаджень на потреби оборони".
Це було б пряме вилучення частини доходу, хоч і у вигляді позики державі.
Хтось справді може розглядати це як заміщення звичних заощаджень. Але таких людей буде мало, бо чисто психологічно обов'язкове вилучення частини доходу в державний борг не буде сприйматися як ліквідні добровільні заощадження (і ще про один поведінковий ефект – нижче).
Тому по факту переважна більшість громадян сприйме це як зменшення disposable income (дохід, що залишається після сплати податків і основних витрат. – Ред.), навіть якщо вони не чули такого терміну.
Це зменшить інші заощадження, які є часткою disposable income – доходу, яким розпоряджаються українці.
І це зменшить споживчий попит.
Ну і слід пам'ятати: далеко не всі заощаджують хоч щось. Це знову було б ударом по найменш забезпеченим (якщо не встановлювати нижньої межі доходу).
І це знову "стрижка" білих доходів і стимул їх скорочувати, тінізувати.
Наступне питання – чи буде залучення на ринкових умовах. Якщо так, то навіщо воно взагалі?
Апетит Мінфіну до розміщення на ринкових умовах уже й так обмежений через вартість обслуговування. Знижувати потім реальну ставку через істотно вищу інфляцію – теж було б злом.
А якщо примусове запозичення буде на неринкових умовах – це фінансові репресії, те саме ПДФО, тільки у збоченій формі, яке сплачується через втрату вартості заощаджень у часі.
Це підірве довіру населення до держави як емітента. Я б, наприклад, після такого кроку припинив добровільно купувати нові облігації (з 2022 року купую гривневі, а пізніше й валютні, і цілком задоволений цим інструментом), бо це великий червоний прапор, на якому написано "ПІРАМІДА".
Де репресії через примусове розміщення, там за рогом і репресії для добровільних вкладників. Навіть якщо держава не матиме такого наміру, читатиметься це однозначно.
Історичний досвід, якщо не вдаватися в деталі, показує, що до такого кроку держави вдавалися у зовсім відчайдушних обставинах.
У найближчий рік таких відчайдушних обставин у контексті фінансування оборони у нас не передбачається, навіть якщо Трамп радикально зріже підтримку.
Тому самЕ озвучення подібних ініціатив представниками економічного блоку держави на сьогодні вважаю недоцільним, не те що спроби реалізації таких ідей.