Добити імперію. Які саме санкції здатні завдати нищівного удару по Росії у 2023 році

"Ми можемо і повинні вбити їхню ракетно-безпілотну промисловість масованим санкційним ударом! Я закликаю G7 і ЄС невідкладно ввести відповідні санкції, запропоновані Україною", – написав у Twitter міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час останньої масованої ракетної атаки.

Санкційна епопея триває не перший день. Торік держава-агресор стала рекордсменом за кількістю накладених на неї обмежень, випередивши Іран, Північну Корею, Сирію та Венесуелу. Але знищити російську економіку протягом 2022 року не вдалося. LIGA.net розібралася, що пішло не так минулого року і які санкції чекають на росіян наступного.

Підписуйтесь на розсилки LIGA.net – тільки головне у вашій пошті

Тактика тисячі порізів

Відповісти на запитання, наскільки успішними виявились санкційні зусилля колективного Заходу, не так просто. Якщо ефективність визначати лише за кількісними показниками, то – дуже успішними. Якщо ж за будь-яким іншим критерієм – не дуже.

Перші економічні заходи, спрямовані на припинення війни Росії проти України, були запроваджені у 2014 році. Тоді ж почала формуватися санкційна коаліція, яка сьогодні складається з понад 40 держав. Левова частка обмежень, які були введені з 2014-го до 2022 ріку  стосувалася окремих фізичних та юридичних осіб. 

Після  повномасштабного вторгнення головна мета санкцій – економіка держави-агресора як така. Навесні 2022 року своєрідним штабом економістів стала група Єрмака-Макфола. Як це випливає з назви, її очолили керівник Офісу президента Андрій Єрмак та професор Стенфордського університету, посол США в РФ у 2011-2014 роках Майкл Макфол. 

Група Єрмака-Макфола – це, образно кажучи, парасолька, яка об’єднує експертів та дослідницькі центри, розпорошені у різних країнах. Моніторинг ситуації на санкційному фронті здійснює KSE Institute (аналітичний підрозділ Київської школи економіки).

З квітня минулого року майже щодня з’являються новини про чергові пакети обмежень, ізоляцію російських фінустанов від світових банківських систем, розширення санкційного списку стосовно фізичних та юридичних осіб. Професор Каліфорнійського університету в Берклі, член міжнародної академічної ради KSE Юрій Городніченко охрестив такий підхід тактикою тисячі порізів.

Йдеться про астрономічні цифри. Заблоковано близько половини золотовалютних резервів агресора – понад $300 млрд. Заморожені рахунки російських олігархів: у ЄС – на €19 млрд, у США – на $30 млрд (тут і далі дані KSE Institute). Протягом року Москва змушена була продавати нафту з дисконтом у $30–35 за барель, що коштувало їй $50 млрд виторгу.

Чисельні технологічні заборони призводили до багатоденних зупинок цілих галузей промисловості (зокрема, авіаційної та автомобільної). Внаслідок санкцій російська економіка майже позбавлена можливості залучати зовнішні інвестиції.

Але, на жаль, це той випадок, коли кількість так і не перейшла в якість. Не можна сказати, що за підсумками року ці удари критично віддзеркалилися на основних макроекономічних показниках росекономіки.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Ведмідь покусаний, але живий

Дефіцит федерального бюджету РФ за 2022 рік становив близько $46 млрд. Багато це чи мало? В абсолютних цифрах, начебто, багато, але відносно ВВП Росії – копійки. Які легко перекриваються незначним збільшенням податкового навантаження або друкарським верстатом: $46 млрд це лише 2% ВВП.

За підрахунками МВФ, падіння ВВП Росії у 2022 році – близько 3%. Подібні дисбаланси в росекономіці в останній раз спостерігалися у 2020 році, під час ковідної кризи. І вони не були надто болючими для населення. 

Банківський експерт CASE Україна, ексначальник управління макропруденційної політики НБУ Євген Дубогриз в коментарі для LIGA.net так охарактеризував стан державних фінансів Росії: "Ведмідь покусаний точковими санкціями, але живий і агресивний. Несумісних з життям травм поки немає. Нічого такого, що не можна було б залікувати за допомогою грамотного використання друкарського верстата".

Цікаво, що на початку березня 2022 року експерти, опитані Центробанком Росії, очікували падіння ВВП на рівні 8% за підсумками року. Тобто, результат для Кремля виявився значно кращим, ніж економічні ризики, які він закладав на початку великої війни. Це болісно усвідомлювати, але це реальність.

Підписуйтесь на наш Instagram: корисні пояснення актуальних тем

Голодних бунтів не буде

Чи взагалі позначилася війна на російських домогосподарствах? Попри значне коливання рубля у грудні, обвалу грошової одиниці не було. За даними Федеральної служби державної статистики, реальні доходи підданих Росії за дев’ять місяців 2022 року впали лише на 1,7%. Чи можна вірити цій цифрі? Не факт.

Адже споживання населення скоротилося набагато більше: роздрібний товарообіг впав на 10% у порівнянні з минулим роком. На думку члена групи Єрмака-Макфола, російського економіста, професора Паризького інституту політичних досліджень Сергія Гурієва, саме останній показник є одним з індикаторів економічного здоров’я.

Якщо вірити Росстату та росЗМІ, населення країни-агресора в перші дні війни вигрібало з банків долари, з магазинів харчі, а потім почало економити на всьому, крім горілки (зростання продажу міцного алкоголю – 6%). Росіяни трохи побіднішали, але критичного зростання бідності не відбулося.

"Населення Росії прекрасно розуміє взаємозв’язок своїх економічних проблем і війни. Якби не розуміли, то не побігли б 24 лютого знімати валюту, – говорить Євген Дубогриз. – Але сподіватися на те, що це спричинить протести, думаю, не варто. Згадайте радянські часи: які були дефіцити, але хіба це заважало виробляти зброю? Так і в сучасній Росії: не буде в них памперсів або презервативів, але вони терпітимуть".

Загальний висновок невтішний. Попри колосальні зусилля і певні тактичні перемоги, засаднича мета санкційної коаліції поки що не досягнута.

Це, звичайно, не привід стверджувати, що санкції зовсім не працюють. Вони працюють, але недостатньо ефективно. В умовах світової ринкової стихії їх наслідки іноді виявляються непередбачуваними та парадоксальними.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

Три парадокси росекономіки

Парадокс перший: коли тільки почали з’являтися дорожні карти, пов’язані з обмеженнями на російські енергоносії, це призвело до панічних настроїв на світових ринках. І, як наслідок, – до значного зростання цін на нафту та газ. Експерти KSE Institute констатують: у перші місяці повномасштабної війни ціни на нафту та газ підскочили, забезпечивши протягом року майже $350 млрд доходу для Москви.

Проте надприбутки не вічні. Вже в січні 2023 року світова ціна на нафту марки Urals (саме ця марка – основа російського експорту) впала, а останнім часом її вартість коливається навколо позначки $40. Для порівняння: у липні минулого року було $90.

Парадокс другий: вихід більшості міжнародних компаній з російського ринку, а також деякі санкційні обмеження, призвели до суттєвого скорочення імпорту в Росію. На думку Сергія Гурієва, спричинені цим зміни зовнішньоторгового сальдо парадоксальним чином зміцнили рубль. Якщо говорити простими словами: російським компаніям просто не було на що витрачати вільно конвертовану валюту.

Парадокс третій: незначне падіння ВВП – близько 3%. Сергій Гурієв переконаний, що під час війни цей макроекономічний показник стає недостатньо інформативним, оскільки спад ВВП держава-агресор компенсує завдяки військовим держзамовленням.

Промисловість нарощує виробництво, наприклад, снарядів. Вартість цих "товарів" додається до загального валового продукту. Проте до реального економічного розвитку та процвітання це стосунку не має.

Усі оборонні видатки у російському бюджеті засекречені. Член групи Єрмака-Макфола, колишній перший заступник голови Центробанку Росії Сергій Алексашенко вважає, що військові витрати Росії у 2022 році сягнули 5% ВВП. Це максимальний показник за весь пострадянський період.

Можна довго перелічувати причини того, чому міжнародні санкції  все ще суттєво не позначилися на макропоказниках російської економіки. Зокрема, партнерство Росії з азійськими країнами (Китай, Індія, Туреччина) не дає змоги утворити світовий картель покупців нафти. 

Головна ж проблема в тому, що  західні держави діють повільно і виявляють нерішучість. Ембарго та обмеження цін на російську сиру нафту було впроваджено лише в грудні 2022 року. Але навіть це обмеження не завдасть серйозної шкоди агресору. 

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Основна проблема

Без новітніх технологій, без промислового імпорту і без креативного класу економіка Росії продовжить деградувати. Але є ризик, що повільно. Настільки повільно, що це не матиме серйозних наслідків для боєздатності російської армії наступного року.

Плановий дефіцит бюджету на 2023 рік – на рівні 2% ВВП. Прогнозна інфляція – 5,5%. Зниження ВВП – 2,5%. Колапсу не передбачається. Втім, є нюанс.

Рівень ВВП в умовах війни, як вже зазначалося, – не дуже інформативний показник. Як і взагалі файл під назвою "Федеральний бюджет Росії". Це, скоріш, така собі інструкція для російських медіа. Набагато цікавішим є інший папірець.

У вересні минулого року в руки журналістів інформагентства Bloomberg потрапив звіт, який розглядався на закритому засіданні російського уряду. Звіт був присвячений впливу міжнародних санкцій на росекономіку. Згідно з документом, Росія наближається до довгої та глибокої рецесії.

В ньому розписані три сценарії розвитку внутрішньої кризи. Базовий сценарій передбачає зниження ВВП на 8,3% у порівнянні з 2021 роком, а стресовий – мінус 11,9%. Аналізується вплив санкцій на різні галузі економіки. Передбачається втрата 200 000 IT-спеціалістів. Розписані ризики, пов’язані з нестачею імпорту в аграрному секторі, на транспорті, у машинобудівній галузі тощо.

Економічний блок російського уряду не схильний до самообману. Держава-агресор намагається діяти раціонально: шукає внутрішні резерви, опрацьовує різні стратегії. Для України та західних країн це означає тільки одне: санкції мають бути настільки жорсткими, щоб перевершити очікування росіян.

А з цим проблема. Нагадаємо, що на початку великої війни Центробанк очікував від світової спільноти санкційного удару потужністю у 8% російського ВВП. Але замість справжнього удару Кремль отримав легенького ляпаса.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Що далі

До вже наявних санкцій будуть додаватися нові. Цілком ймовірно, що збільшиться кількість росбанків, яких відключать від SWIFT. Хоча повноцінна фінансово-економічна (як і торгова) блокада Росії неможлива, оскільки, як вже зазначалося, до санкційної коаліції не входять потужні азійські країни.

Наступний крок – обмеження зовнішньоекономічної діяльності державної компанії Росатом. Якщо цей енергетичний монстр втратить можливість надавати послуги зі збагачення урану та будівництва АЕС, то втратить близько $9 млрд. Проте для російських макропоказників це не критично.  

Голова KSE Institute Наталія Шаповал в коментарі LIGA.net говорить: "Енергетичні санкції дуже важливі, як і вже впроваджені санкції, які поступово входять в дію і накопичуються. Також значним фактором впливу є посилення відповідальності за порушення санкцій та збільшення ефективності вже впроваджених".

Водночас голова KSE підкреслює необхідність подальших торговельних обмежень. "Я вважаю, що взагалі торгівля з РФ має відбуватись за "білим списком" дозволених товарів (наприклад, критичні для того, щоб Росія постачала продовольство на глобальний південь). А не за "чорним списком" як зараз, коли все дозволено, крім кількох винятків", – каже Наталія Шаповал.

В цьому контексті особливо важливо, на думку експертки, щоб розвинені країни дійсно перестали постачати в Росію технології і товари, які агресор може використовувати для військових потреб. Але швидких ефектів в будь-якому разі чекати не варто: "Росія може вести війну і без технологій і жертвуючи хоч би і всім бюджетом охорони здоров’я чи пенсіями".

Розрахувати всі накопичувальні ефекти санкцій (економічні, соціальні, політичні) нереально. Не можна виключати, що над Росією пролетить "чорний лебідь". Наприклад, невдоволення російської еліти, яка потерпає від персональних санкцій, сягне критичної межі. Або брак засобів гігієни призведе до соціальних протестів.

Фактор ікс може бути доволі потужним, але сподіватися на нього, це все одно що сподіватися на волю Божу. Паралельно, все ж таки, варто робити те, що в людських силах.

Підписуйтесь на наш Instagram: корисні пояснення актуальних тем

Чорне золото

Російська військова машина працює на нафті та газі. За даними KSE Institute, продаж цих енергоносіїв забезпечує 40% федерального бюджету. Особливо важливою є роль чорного золота, на яке припадає близько 70% експорту країни. Якщо уявити, що ці корисні копалини раптом зникнуть з надр Росії, то зникне і сама держава. Але повернімось у реальність.

З 5 грудня країни ЄС (за деякими винятками) та G7 перестали купувати російську нафту. Всі інші гравці можуть придбавати нафту не дорожче ніж $60 за бочку (барель нафти це одна металева бочка). А ембарго та обмеження цін на нафтопродукти має запрацювати з 5 лютого 2023-го.

Але, по-перше, "всі інші гравці" це передусім дуже потужні азійські економіки. По-друге, невідомо наскільки бездоганно працюватиме механізм обмежень.

Передбачається, що страхові компанії видають поліси лише тим танкерам, які транспортують нафту, що закуплена за правильною ціною. Проте не можна виключати формування величезного тіньового ринку.

По-третє, прайскеп (цінова стеля) в $60 за барель – це не критично для Росії. У листопаді минулого року, коли члени санкційної коаліції тільки обговорювали граничну вартість, світові ціни на суміш Urals в силу чисто ринкових причин вже обвалилися до позначки $53 за барель. Виходить, що так звані санкції навіть покращили ринкові очікування.

Греція і Мальта (власники торговельних флотів) взагалі наполягали на ціновій стелі в $65-70. Водночас собівартість російської нафти, за даними  KSE Institute, коливається в межах $10-15 за барель. Отже, європейські друзі України готові були закріпити за державою-спонсором тероризму право на надприбутки. І, зрештою, закріпили.

Найбільш конструктивну позицію зайняли Польща та країни Балтії, наполягаючи на стелі в $30-35. За оцінками Forbes Україна, за такої ціни втрати російського бюджету могли становити понад 8% ВВП. Це був би перший реальний економічний удар по агресору.  

Але є так, як є: цінова стеля для російської суміші затверджена на рівні $60 за бочку. Коли було ухвлене це рішення, президент Володимир Зеленський у відеозверненні на міжнародному симпозіумі "Європейська ідея" заявив: "Обмеження цін на російську нафту це, безперечно, піддавки. Більше схоже на намагання щось зобразити, ніж зробити".

Підписуйтесь на розсилки LIGA.net – тільки головне у вашій пошті

Надія є

Після кожного масованого обстрілу мирного населення, українська дипломатія наполягає на посиленні вже наявних санкцій. Заходи, які ще вчора здавалися неможливими (блокування золотовалютних резервів, відключення провідних росбанків від платіжної системи SWIFT), сьогодні – пройдений етап.

Потрібно рухатись далі. Рано чи пізно прайскеп на російську нафту знизиться. Голова KSE Institute Наталія Шаповал налаштована оптимістично: "Перегляд цінової стелі мають ухвалювати регулярно, і це, ймовірно, відбудеться вже в лютому".

Економістка нагадує, що скорочення нафтогазових доходів завжди викликає в "енергетичної імперії" глибоку кризу: "Так було в 1986 році, в 1998, 2008, 2014 і 2020 роках. Водночас тепер – коли $300 млрд міжнародних резервів агресора заблоковані, а залишок скоротився з початку війни ще на $70 млрд – можливостей для підтримки економіки в стагнації майже не залишиться".

Економічна смерть імперії захована не менш надійно, ніж смерть Кощея: на кінці голки, голка в яйці, яйце в качці, качка в зайці, заєць у скриньці, скринька на дубі, дуб на острові Буяні. Там, де родовища вуглеводнів.

Тому покрокова стратегія економічного знищення кремлівського Кощея має складатися з двох пунктів. Перше: нафта за $30. Друге: продовження тактики тисячі порізів.