"Не дивіться вгору": Оскарів цього разу не буде. Фільм слабший, ніж "Хвіст виляє собакою"
Напередодні Різдва Netflix випустив фільм-комедію у жанрі політичної сатири "Не дивіться вгору". Зняв його режисер Адам Маккей за власним сценарієм.
Перше, що варто пам'ятати, аналізуючи цей фільм, американські режисери, за рідкісними винятками типу Девіда Лінча і Терренса Маліка, завжди знімають про американців і, головне, для американців.
Саме тому основні претензії до цього фільму (які поділяю і я) – два вдалі жарти на весь фільм, другий з яких узагалі після титрів.
Все надто в лоб, прямолінійно, не вистачає витонченості фільму "Ігри на пониження" (мій улюблений фільм Адама Маккея) та його ж цікавих знахідок (злам четвертої стіни, коли Марго Роббі, ніжачись у ванній, пояснює ази іпотечного кредитування).
Все легко можна пояснити – американське суспільство вимагає називати речі своїми іменами.
Два вчені-астрономи з університету американського штату Мічиган намагаються попередити владу США, що до Землі наближається комета, яка може знищити планету. Але з них лише сміються і обіцяють заарештувати за "поширення хибної інформації". Вчені впевнені, що не могли помилитися, тож поспішають врятувати планету.
Тому легко (надто легко!) читаються образи експрезидента США Дональда Трампа, гендиректора Apple Тіма Кука, кокусів республіканської партії та багато іншого.
Крім того, це рідкісний приклад фільму, в якому від початку все зрозуміло, хоча сюжету й не знаєш.
Оскарів цього разу не буде, фільм явно слабший за "Хвіст виляє собакою" і того ж "Ігри на пониження". Але він дуже точний, який зачіпає актуальний нерв Америки. Виявляється, і нам це близько.
Масова культура – вона така.