Найголовніше, з чого треба почати, — наша оцінка письменника чи поета свідчить не про нього, а передусім про нас. Актуальний він, вартий уваги чи забуття — це характеризує не його, а нас. І нинішня дискусія про письменника Михайла Булгакова — це не про нього, а про нас. А ми, тобто суспільство — доволі складна й динамічна штука, тому доведеться копати глибше. Бо з Булгаковим все просто, а з нами все складно.

Немає сенсу оцінювати Булгакова з точки зору, хороший він письменник чи поганий, великий чи малий, бо перше буде справою смаку, а друге не має значення — у нас нема способів об'єктивно розрізнити великих і малих (будь-яка подібна спроба грішить принаймні європоцентризмом), а є лише спосіб визначити актуальність письменника в ту або іншу епоху в тому або іншому суспільстві. 

І це простий спосіб: якщо читають та обговорюють, значить тут і зараз він актуальний, а якщо ні, то ні. Бо культура — це не сукупність артефактів (книжок, платівок, скульптур, картин та кіноплівок), а система нормування людської поведінки. Якщо десь і колись автор був актуальним і популярним — значить у той час і в тому місці зробив внесок у головне завдання літератури.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
Пекар Валерійукраїнська культурамихайло булгаковмузей булгаковамайстер і маргарита