Зранку 25 лютого в Іванківський Історико-краєзнавчий музей влучив снаряд. Будівля майже повністю згоріла. Але головну цінність – 14 картин Марії Примаченко – врятували. Сторож музею, його дружина та ще кілька місцевих вирвали руками решітки з вікон музею та винесли роботи художниці з залу, що палав. А потім переховували в секретному місці під час окупації.

LIGA.net побувала в Іванкові та дізналася, як місцеві мешканці рятували від росіян себе та те, без чого не можуть себе уявити. Як планують відбудову та намагаються жити, як жили раніше – і що з цього виходить.  

Зранку 25 лютого мешканці Іванкова сиділи у підвалах. Гвинтокрили літали над річкою, а по всьому селищу було чутно сильний гуркіт – російські танки йшли об'їзною дорогою. На мосту з боку Києва вже стояли росіяни. Українські військові відійшли за міст, і окупанти, як згадують місцеві, "гатили по них снарядами, що світилися". Уламки летіли в бік хат, а поодинокі російські БТРи вже їздили селищем. Здавалося, навколо відбувається кінець світу.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
війнаагресія Росіїснарядмарія примаченкомистецтвомузейіванків