Які ризики виникли у резидентів Дія.City
Наприкінці 2023 року уряд презентував Стратегію інноваційного розвитку України до 2030-го. І це не дивно, адже ІТ-сектор продовжує бути важливою складовою української економіки: торік він приніс $6,7 млрд завдяки експорту своїх послуг і займає понад 40% всього українського експорту послуг. Частка експорту українських ІТ-послуг у ВВП становить 4%. Тож не дивно, що держава робить ставку саме на технобізнес задля досягнення економічного зростання та соціального прогресу навіть в умовах війни та невизначеності.
За два роки існування спеціального правового режиму для ІТ-індустрії до Дія.City доєдналося понад 860 резидентів. І з першого, і навіть з другого погляду розробка Міністерства цифрової трансформації України виглядає як справжня "американська мрія" для українського технологічного простору. Адже тут тобі й:
встановлюється на необмежений строк, але не менш як на 25 років з дня внесення до реєстру Дія.City запису про першого резидента;
спеціальна система оподаткування — з податком на виведений капітал замість податку на прибуток;
лібералізація трудових відносин — дозволено як класичне працевлаштування за КЗпП, так і контрактне (альтернатива ФОП);
європейська система набуття та захисту інтелектуальних прав;
захист інтересів з використанням елементів англійського права;
відсутність перевірок та необґрунтованих розслідувань правоохоронних та органів контролю.
Сьогодні на умовах Дія.City можуть також працювати оборонні технологічні компанії, ще планується поширити можливості простору на компанії, які займаються виробництвом біонічних протезів та електромобілів.
Проте важливо розуміти, які ризики наразі можуть чекати на такі важливі сфери у випадку їх реєстрації у Дія.City.
Чи збережеться обіцяний строк дії умов простору. З самого початку Мінцифри обіцяло, що мінімальний строк дії спеціального правового та податкового режиму — 25 років. І розуміння цього спонукало багато компаній приєднатися до Дія.City. Але після ухвалення урядом Національної стратегії доходів багато хто засумнівався у незмінності умов для резидентів протягом цих 25 років. Наприклад, в Стратегії пропонується до 2030 року переглянути режими інвестиційного стимулювання з метою скасування пільг із податку на прибуток, а це жодним чином не схоже на обіцяну стабільність.
Гібридність певних правових норм. Дуже багато питань залишається до гіг-контрактів, які є альтернативою працівників-ФОП. Таке виключення з КЗпП щодо приймання на роботу за контрактом дуже зручне для великих ІТ-компаній, але не вирішує усіх завдань. Наприклад, неоднозначне тлумачення податковою законодавства щодо Дія.Сity: обладнання, що передається спеціалістам, які працюють за гіг-контрактами, обкладається ЄСВ, податком на прибуток і військовим збором, оскільки податкова вважає це податковим благом. Залишаються питання щодо лікарняних та бронювання гіг-працівників, оскільки вони працюють за особливою формою залучення спеціалістів, що поєднує ознаки трудового та цивільно-правового договору.
Податкову та правоохоронні органи не зупинити. Якщо технологічний бізнес сподівався на "теплу ванну", потрапляючи у простір Дія.City, то зовсім не надовго. Початок повномасштабного вторгнення трохи відтягнув появу на порозі офісів не дуже званих гостей, але вже на початку 2023 року широкого розголосу набула інформація про обшуки в компанії-резидента Дія.City. І варіантів, з якими досить "обґрунтовано" можуть звернутися контролювальні та правоохоронні органи, чимало: від фіскальних махінацій до фінансування тероризму. Цю проблему намагаються вирішити законопроєктом "Маски-шоу стоп 3", але, найімовірніше, ми побачимо четверту серію цього "шоу", аніж реальне розв'язання проблеми для бізнесу, і не тільки ІТ.
Податкова також не стоїть осторонь. Практично з перших днів дії особливого оподаткування резидентів Дія.City та їх фахівців податкова почала трактувати законодавство не на користь резидентів, іноді навіть ігноруючи прямі норми:
починати застосовувати податкові переваги пізніше, ніж це передбачено законом;
оподатковувати виплату за час оплачуваної перерви гіг-спеціаліста за втричі вищими ставками;
прирівнювати тимчасове передання гіг-спеціалісту обладнання для надання послуг до подарунка та оподатковувати в сумі на 40% від вартості користування ним тощо (про що згадувалося вище).
4. Ризик ухилення від сплати податків недобросовісними підприємцями. Держава пропонує технологічному бізнесу неймовірно привабливі умови оподаткування: ПДФО – 5%, ЄСВ – 22%, військовий збір – 1,5%. Можливість вибирати форму оподаткування: податок на виведений капітал – 9% або ж податок на прибуток – 18%, а також знижка з ПДФО на суму інвестицій в українські стартапи та 0% на дохід фізособи, отриманий як дивіденди. Скористатися такими умовами, щоб мінімізувати свої витрати на податки, знайти охочих — дуже легко, а от чи усі вони будуть добросовісними платниками податків – не факт. Тож саме такі ухилянти, які знайдуть спосіб обійти систему, можуть скомпрометувати усю галузь і сам простір.