Крок 1. З Офісу робиться вкрай таємний злив невідомого патріота про те, що звільнення має відбутися буквально зараз. Вибухає скандал. Скандал вщухає, людина, яка повірила в злив та поширила його, видаляє свій допис, а ті, хто підхопив та поніс тезу, проголошують, що це саме їхнє обурення налякало Офіс та врятувало країну.

Крок 2. Починається максимальна критика Головнокомандувача у виконанні народного депутата з яскравою репутацією. Всі починають морально готуватися, але місяці йдуть, а відбуваються лише танці з недовідставкою того депутата з комітету.

Крок 3. Лаєшся з самим Головнокомандувачем, але відставку не підписуєш. Замість неї йде ще один злив від невідомого патріота, вже щодо низки людей, причому стверджується, що указ вже є і все вже насправді відбулося. Всі генерали (які, на відміну від посполитих, розуміють, що відставки немає, бо не призначений ані наступник, ані ТВО) передбачають піар на максимум, залучаючи усіх друзів та ресурси.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.