Онуфрій камуфлює своє поклоніння Гундяєву згадками низки інших настоятелів. Але не поминає Вселенського патріарха Варфоломія, і не поминає тих настоятелів, яких не поминає сам Кирило – тобто тих, хто визнав ПЦУ. До того ж кожного патріарха чи настоятеля Онуфрій поминає з одним титулом – Антіохійського Іоанна тощо, а Кирила поминає на його повний титул "Московського і всія Русі". "Всія Русі", куди за московською доктриною входить і Україна, і Білорусь як частини цієї Русі, вірніше – як частини Росії.

Вся їхня Русь чи "історіческая Русь" – це кінець кінцем їхня імперська Росія, чия влада має розповсюдитися і далі. Бо як прописано в статуті РПЦ: канонічна територія Московського патріархату – це 46 країн, а також є тенденція і до розширення цієї всієї "Русі". Завойовники претендують, Онуфрій все це визнає і з цим живе і діє.

Вже 2 роки великої війни – а Онуфрій все ще вибирає не воїнів, що його захищають, не воїнів, що гинуть і за нього теж – бо росіяни прислали б свого київського митрополита, а Онуфрія заслали у Сибір. Онуфрій все ще вибирає Кирила. Свого "велікого Господіна і Отца". І йому все одно, що це Вбивця, а не Отець – Онуфрій буде з ним, а не з його жертвами. Бо так треба, так його привчили до особливого світогляду, згідно з яким московити завжди праві! І навіть буде старатися бути ще більшим московитом, ніж самі московити.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
війна з росієюзаборона упц мп