Тому, у разі інертності молодіжної політики, вже зовсім скоро людський капітал стане критичною проблемою для країни.

За даними дослідження, чисельність молоді в українському суспільстві скоротилась із близько 10 мільйонів осіб у 2022 році до приблизно 7 млн станом на 2024 рік та за прогнозами може знизитись до 5 мільйонів осіб у 2030 році.

Водночас, за даними дослідження CEDOS, 76% із тих, хто виїхав, виявляють бажання повернутися додому після завершення війни.

Міжнародний досвід

У Європейському Союзі молодіжна політика посідає пріоритетне місце, саме тому його країни-члени активно працюють над розв'язанням проблем, з якими стикається молодь, через комплексний підхід, що включає різноманітні програми та ініціативи.

Так, для ефективного розвитку та підтримки молодіжної політики було розроблено Європейську молодіжну стратегію 2019-2027. Стратегія є ключовою ініціативою ЄС, спрямованою на підтримку молоді, підвищення її активної участі у громадському житті та забезпечення можливостей для освіти, навчання та працевлаштування.

Стратегія включає три основні напрями: залучення, зв’язок та розширення можливостей молоді. Основна мета європейської стратегії — надати молодим людям ресурси, необхідні для активної участі в суспільстві. Також стратегія сприяє залученню молоді до демократичного життя, підтримує соціальну та громадську активність.

Документ також передбачає сприяння мобільності молоді в межах ЄС, підтримує програми обміну та волонтерства. Це допомагає молодим людям розвивати міжкультурне розуміння, що сприяє створенню єдиного європейського простору.

Ще одним документом у царині молодіжної політики є Регламент Європейського парламенту, який має на меті сприяти професійному, освітньому та особистісному розвитку людей через навчання впродовж всього життя.

Ще існує рекомендація Ради ЄС, що регламентує запровадження гарантії для молоді. Цей документ закликає держави-члени ЄС забезпечити такі умови, щоб усі молоді люди віком до 25 років отримували якісні пропозиції роботи, продовження освіти, стажування або навчання протягом чотирьох місяців після закінчення формальної освіти або втрати роботи. Зокрема, рекомендація передбачає, що пропозиції праці повинні бути добре підібраними відповідно до потреб молоді та відповідати їх кваліфікації та інтересам.

Одним із гострих питань в Європі все ще залишається питання працевлаштування та економічної стабільності молоді. Хоча навіть Греція, Іспанія та Португалія – ті країни, які зараз є антилідерами серед рівня зайнятості молоді в Європі (28,1%; 27,6% та 22,5% відповідно) – показують тренд до позитивних змін. Особливо враховуючи, що ще десять років тому, за даними Eurostat, рівень безробіття молоді в цих країнах досягав 55,8%, 54,7% та 35,4% відповідно.

Безумовно, цього вдалось досягти завдяки ефективній реалізації низки реформ. Зокрема через реформи ринку праці – гнучкість та спрощення працевлаштування, зниження бар’єрів для працевлаштування та стимулювання роботодавців до працевлаштування молоді через податкові пільги та субсидії.

Деякі Європейські країни, такі як Польща, Франція, Нідерланди, Ірландія та інші, пропонують особливі умови оподаткування заробітної плати працівників, які не досягли 26 років, зокрема це може бути менший відсоток оподаткування або звільнення від сплати соціального страхування та інше.

Куди рухатися Україні

Головною проблемою є недостатнє фінансування молодіжних проєктів, що потребує першого кроку з боку держави - відповідного фінансування.

Також важливою є проблема зміни патерналістського підходу до молоді. Річ у тому, що у нас часто молодь сприймається як об'єкт політики, а не як її суб'єкт, що має власну думку і права. І, відповідно, рішення ухвалюються без урахування інтересів та потреб молоді. Це підкреслює важливість другого кроку – залучення молоді до процесів ухвалення рішень у країні.

Також нагальною проблемою є те, що у державних програмах часто не визначено їх конкретну цільову аудиторію. Це призводить до розпорошення ресурсів та нерівномірного розвитку різних груп молоді. В Україні у віковій категорії 14-35 років на цей час знаходиться понад 7 млн осіб, що потребує більш точної сегментації.

Розв'язання цієї проблеми можливо шляхом наступного кроку – зміни підходу до сегментації молоді на вікові групи для подальшого створення спеціалізованих програм і збільшення фінансування та ефективного спрямування наявних ресурсів.

Разом із тим молодіжна політика потребує покращення комунікацій як в Україні, так і в ЄС. Обізнаність про молодіжні програми в Україні є на дуже низькому рівні. За даними дослідження, значна частина молоді не знає про існування важливих програм та ініціатив, які могли б сприяти їх розвитку та самореалізації.

Низький рівень обізнаності про молодіжні програми в Україні вказує на наступний крок – необхідність покращення державних комунікацій щодо молодіжних політик. Потрібно розробити ефективні стратегії інформування молоді про наявні можливості, програми та ініціативи, що можуть сприяти їх розвитку та активній участі у суспільному житті.

Для цього особливо важливо використовувати сучасні цифрові інструменти та платформи. Це дозволить залучити ширшу аудиторію молодих українців. Також важливими є залучення молоді до створення контенту та інформаційних кампаній, врахування їхніх думок та потреб.

Ще одним важливим кроком має стати налагодження постійної співпраці молодіжних організацій із бізнесом і державними установами для розвитку спільних проєктів та ініціатив. Така співпраця дозволить забезпечити молоді всі необхідні ресурси та підтримку, сприятиме розвитку їхніх навичок та талантів, що, своєю чергою, зміцнить економіку та суспільство країни загалом.

Колонку створено на базі звіту, підготовленого Advanter Group та Центром соціальних змін та поведінкової економіки у межах проєкту UNICEF "Технічна підтримка центральним урядовим установам щодо розробки стратегій комунікації на основі доказів зі зміни соціальної поведінки щодо ключових питань, пов'язаних із дітьми, в рамках плану відновлення"