Як остаточно припинити корупцію серед чиновників

1. Дерегуляція.

Торік міжвідомча робоча група (МРГ) здійснила ревізію дозвільних документів, які видаються різноманітними міністерствами і відомствами. З’ясувалось, що з понад 1,3 тисячі регуляторних інструментів – 456 можна взагалі скасувати, а ще 584 – оптимізувати. Однак практична реалізація пропозицій МРГ йде ну дуже повільно, а кожний місяць пролонгації дії того чи іншого інструменту – це потенційне джерело для зловживань та корупції. 

Тому цю справу треба швидко довести до кінця, а відразу після цього – запустити разом з бізнес-спільнотою ще одну ітерацію перегляду, скасування та оптимізації дозвільних інструментів і процедур, які вирішили залишити після першого етапу дерегуляції. Переконаний – там можна ще дещо скасувати й оптимізувати.

2. Диджиталізація.

Ті дозвільно-регуляторні інструменти, що доцільно залишити, – мають бути оцифровані та налаштовані на чіткі та однозначні вимоги-критерії до заявників, які не можна буде тлумачити в одних випадках – так, а в інших аналогічних – протилежно. Щодо 90%+ заяв рішення мають прийматися і оформлятися автоматично: "вимоги дотримано – є е-дозвіл"/ "вимоги не дотримано – аргументована відмова із зазначенням причин". Людський фактор треба максимально прибирати, електронні системи хабарі не беруть.

3. Приватизація значної частини державних активів (окрім невеликої кількості суб’єктів господарювання, які дійсно мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави).

Сьогодні невиправдано велика кількість об’єктів державної власності – живильне джерело та кормова база для корупції. У даному конкретному кейсі: якби підприємства на Донеччині, а також з Львівсько-Волинського вугільного басейну були не державними, а приватними, то вони б самі між собою вирішували питання обладнання у рамках комерційних відносин, без потреби походу в міністерство з пачками грошей.

4. Серйозне скорочення державного апарату.

Обома руками підтримую вимогу професійних асоціацій та бізнесів, яку неодноразово чув під час численних зустрічей останніми тижнями в процесі роботи над урядовими податковими ініціативами. І справа навіть не в тому, що це дасть певну економію бюджетних коштів (вона насправді буде дуже незначною порівняно з нашими військовими потребами), а у необхідності побудувати компактну та ефективну систему органів державного управління, яка не матиме ані вільного часу, ані сприятливих можливостей для корупції, хабарництва чи інших проявів негідної поведінки.

Цілком підтримую висловлену раніше ініціативу прем’єр-міністра скоротити на третину чисельність міністерств (пам’ятаю, що у рамках Плану відновлення України ще два роки тому віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров пропонував взагалі систему з 10-12 міністерств). Переконаний, що й кількість інших центральних органів виконавчої влади можна скоротити на 40-50%. А з цим – суттєво зменшити чисельність державних службовців, запропонувавши на державній службі гідну оплату праці, але одночасно й суттєво посилені вимоги щодо професійності та доброчесності.