Це не тільки ефект від людяності ЗСУ, але й вимоги Женевської конвенції. Якщо процес затягнеться, а такі ознаки є, то питання забезпечення нових територій перетворюється на фінансову проблему. На мою думку, її можна вирішити з мінімальними витратами для України, а успішність розв'язання проблем громадян у Курській області може сильно впливати на темпи просування ЗСУ. Якщо населення зрозуміє, що з приходом ЗСУ нікуди не зникає їх добробут, то опір місцевого населення може перетворитись на співпрацю. Тож за умови затягування військової кампанії в Курській області потрібно вжити певних заходів та врахувати кілька ризиків:

1. Верховна Рада має визначити правовий статус таких громадян. Навряд чи потрібно наслідувати приклад РФ і роздавати там наші паспорти, але статус тимчасового захисту (за аналогією з тим, що видають країни ЄС) надати потрібно всім, хто цього потребує.

2. Потрібно терміново розширювати гривневу зону. Це значно мінімізує витрати на підтримку населення на нових територіях. Тим, хто отримає статус, потрібно призначити соціальні виплати у гривнях, а ЗСУ забезпечити гривнею для купівлі у місцевих продуктів харчування та інших речей. Призначення таких тимчасових виплат боятись не потрібно. В селах та містечках, які перейшли під контроль України, залишились товарні запаси, тому невелика емісія гривні буде покрита (забезпечена) товарними запасами та послугами, наявними на нових територіях.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
війна з росією