Окрім, власне, економічних та гуманітарних програм, яким дадуть старт під час поточного візиту, головне питання – вибори 2025 року.

Лукашенко хоче піти на них та "перемогти" з показниками під 90%. Це йому особисто треба, щоб компенсувати травму 2020 року. Адже після репресій попередніх років масові протести малоймовірні, а отже можна й самому повірити в кохання народне, що виявилося на виборах.

Але підтримки з Москви, судячи з усього, поки що немає. Частина оточення акуратно натякає, що можна й у транзит зіграти. І Китай мовчить.

Тому для Олександра Григоровича цей візит – передостанній шанс здобути "ярлик на вибори" від східного партнера. Від східного – китайського. Навіть у форматі "перемогти та піти з гордо піднятою головою" – з обіцянками транзиту до кінця електорального терміну.

Чому передостанній? Тому що Лукашенко ще спробує зустрітися з Сі та порушити те саме питання.

Але якщо не вийде (а в КНР, зважаючи на все розглядають і варіанти транзиту) візит Лі Цяна є аналогом оглядин білоруської правлячої верхівки. У Мінську це розуміють та пропонують кандидатів. Базовий підхід – прийнятність для Пекіна та Москви. У даному разі (китайський візит), насамперед для Пекіна.

Тому я б дуже уважно стежив за тим, хто сидить на переговорах поруч із Лукашенком і, що найважливіше, хто коментує їхній хід і взагалі тему китайсько-білоруської співпраці. Дуже може так статися, що одне з прізвищ після 2025 року отримає гучну приставку.

Оригінал