Ціна питання – 100 мільярдів гривень. Що не так із реформою Бюро економічної безпеки

Згідно з нещодавнім дослідженням економістів – оцінки найбільших схем з ухилення від сплати податків – найбільші схеми пов’язані зі слабкими інститутами. Через неефективну роботу тільки трьох органів – Державної митної служби, Державної податкової служби, Бюро економічної безпеки – держава щороку втрачає, ⁠за розрахунками експертів, – 200-240 млрд гривень.

Від порушення митних правил та сірого імпорту бюджет недоотримує 100-150 млрд грн, від контрафакту, нелегальної торгівлі – 40-45 млрд грн щороку, від схем із ПДВ – 20-30 млрд грн. 

29 січня 2024 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт №10439 щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки, який відображає бачення Уряду щодо розв'язання економічних питань взаємовідносин правоохоронних органів та бізнесу. 

Фахівці аналітичних центрів проаналізували проєкт та зазначають, що проєкт містить критичні недоліки, які роблять його контрпродуктивним. Зокрема, це відсутність у проєкті норм щодо повної переатестації поточних кадрів, більшість з яких зараз – це експрацівники різних правоохоронних органів. Переатестація передбачається через рік після воєнного стану, тобто через багато років, а атестаційні комісії не міститимуть у складі міжнародних експертів.

Також відсутній механізм звільнення недоброчесних працівників, що призведе до консервування поточного стану справ та невиконання структурних маяків Меморандуму Уряду з Міжнародним валютним фондом.

Зважаючи на субоптимальні державні інституції, які сьогодні функціонують в Україні, для перезавантаження Бюро економічної безпеки доцільно передбачити виключно ті процедури, які довели свою ефективність у реформуванні інших державних органів (НАБУ та НАЗК), зокрема:

- формування дієвої конкурсної комісії з добору кандидата на посаду директора Бюро економічної безпеки з більшістю представників від міжнародних організацій;

- негайної переатестації всіх працівників Бюро економічної безпеки, дострокове припинення повноважень поточного керівника та його заступників;

- аналітичного спрямування у роботі Бюро економічної безпеки, публічності результатів його роботи, відповідальності за неправомірні дії.

Такі підходи, оптимальні, на думку експертів, – передбачені у законопроєкті №10088-1, який відповідає вимогам сьогодення та зобов’язанням України перед міжнародними партнерами.

Сподіваємось, що народні депутати відхилять неякісний проєкт щодо БЕБ від Кабміну та найближчими місяцями ухвалять проєкт 10088-1, який передбачає реальне перезавантаження Бюро економічної безпеки. Це дасть можливість розпочати справжню боротьбу із сірими схемами, що принесе бюджету близько 100 млрд грн на рік тільки від закриття схем із контрафактом та "скрутками", кошти, які так необхідні на цей час для нашої оборони.