Що означає зміна влади в Грузії
Якщо вам здалося, що зміна уряду та його голови – це про велику політику, якщо вам здалося, що зміна одного Іраклія на другого – це певною мірою якщо не зміна курсу, то принаймні коригування, якщо ви за звичкою сприйняли цю новину як щось важливе – таки зміна уряду! – то ви помиляєтесь. У цьому рішенні немає жодної політики. Ні великої, ні маленької. Взагалі жодної.
Причиною зміни прем'єр-міністра не стала необхідність зміни курсу, що назріла, – Іраклій Гарібашвілі жодного курсу не визначав, оскільки для цього у нього не було ані достатньо мізків, ані необхідних для цього повноважень.
У Грузії політику визначає голова керівної партії, мільярдер Бідзіна Іванішвілі. Місцевий Коломойський. Тільки гірше – в Україні таких Коломойських було десять штук, а тут один-єдиний. До того ж країна менша від України разів у десять. Мати статки в $6 млрд в країні з 3,7 млн населення – це зовсім не те, що в 40-мільйонній.
Загалом, Іраклій Гарібашвілі нічого не вирішував і поплатився своїм постом, ймовірно, через персональну помилку.
У незапам'ятні часи, коли Бідзіна Іванішвілі ще не займався політикою, не з'являвся на телеекранах і був живою легендою, розповідали, що він дає своїй челяді можливість заробити, але ніколи не вибачає свинства. І якщо хтось з оточення Іванішвілі виявляв надто здоровий апетит, то його без жодних сумнівів викидали з найближчого оточення вождя.
Ймовірно, це сталося і зараз. Річ у тому, що у вересні минулого року прем'єр-міністр відправив до США свого сина, студента Університету Пенсільванії, чартерним авіарейсом. Тобто син Іраклія Гарібашвілі летів в орендованому татом літаку один, як син арабського шейха.
То було справжнє свинство без кордонів. Надто свинське свинство, щоб Іванішвілі його не помітив.
Словом, історія вийшла вкрай некрасива і, як стверджують ЗМІ, стала причиною, через яку максимально лояльний до Бідзіни прем'єр-міністр потрапив у немилість.
А чи буде якась зміна від цього? Можливо. Не більше ніж раптом завтра Зеленський обійме пост Єрмака, а Єрмак – Зеленського.
До речі, що з цього приводу думає президентка Саломе Зурабішвілі? А нічого не думає. Президент у Грузії з 2013 року – церемоніальна постать, майже без прав та повноважень. До того ж вона вийшла з підпорядкування олігарха, намагається виглядати більш-менш самостійно, через що повноважень у неї не стає більше.