Що не так з реакцією Кремля на події в Курській області
Не без цікавості спостерігаю за тим, як росіян корежить від того, що вони не розуміють, як подавати інформацію про те, що відбувається в Курській області.
Усі ці понад два роки вони приписують усі успіхи українців або собі, що це вони самі собі збивають літаки, або самі вирішують звідкись відступити, або на випадкові збіги обставин, на кшталт уламків успішно збитого безпілотника, від якого, щоправда, згоріла половина НПЗ, але ж збитого. Кораблі самі тонуть, літаки самі падають, все само крутиться, крутиться, "СВО" йде за планом тощо. Головне — не показати суб'єктність українців і максимально принизити Київ, що логічно, адже "терористичний режим нацистських наркоманів" не може топити крейсери, збивати бомбовози, знищувати нафту і т. д.
А от події в Курській області вже ніяк не спишеш ні на "бандформування", ні на випадкові збіги обставин, ні на жест доброї волі.
Впевнений, що уповільнена реакція Кремля на те, що відбувається, пов'язана з тим, що немає розуміння, як реагувати. Вторгнення чи ні? ОДКБ чи ні? Радбез ООН чи ні? Законність кордонів чи ні? Війна з Україною чи ні? І ще багато запитань.
Російські війська в тому самому кривавому заповіднику війни, який Москва створила на території України, десь можуть бути убогі, десь неефективні, десь навпаки показати результат, але завжди є головне — шаблонність. Росія звикла діяти шаблонно, і це для неї тепличний стан.
Те, що відбувається зараз найбільше підходить під наше ізраїльське визначення "Ме-Хуц ле-Куфса" або, якщо перекладати не буквально, а передаючи сенс – розрив шаблону.