Приватизація спиртзаводів на фінішній прямій – що потрібно знати

Уже в березні 2024 року Фонд держмайна проведе чотири аукціони з лотами цієї галузі. Для купівлі будуть доступні Лохвицький спирткомбінат на Полтавщині (стартова ціна – 11,3 млн грн), Кам’янський спиртогорілчаний комбінат на Черкащині (ціна стартує з 13,1 млн грн), Холминський спиртовий завод в Чернігівській області (стартова ціна – 15,4 млн грн) та Ганнопільський спиртзавод на Хмельниччині (стартова ціна – 3,8 млн грн).

Приватизація цих та інших об'єктів має всі шанси пройти результативно, адже інтерес з боку інвесторів до цих державних активів існує системно. Про це свідчить декілька фактів. 

Від початку продажу спиртзаводів ФДМУ організував в системі Prozorro.Продажі 115 онлайн-торгів. Майже половина – 54 аукціони – завершилися продажем лотів. У кожному з цих успішних аукціонів в середньому взяли участь 3,2 учасника. Завдяки конкуренції ціна активів зросла у 2,4 раза: зі стартової в 1,25 млрд грн до 3,01 млрд грн. 

Окрім ціни продажу, яку мають сплатити нові власники, вони беруть на себе боргове навантаження, яке за умовами договору сплачує покупець. Насамперед це податки та виплати заборгованої заробітної плати. Такі виплати за результатами приватизації склали 364 млн грн. Також нові власники сплатили до державного бюджету 602 млн грн ПДВ. 

Таким чином, сукупний економічний ефект від демонополізації спиртової галузі вже перетнув позначку в 4 млрд грн. 

Ринок демонструє: навіть підприємства, які потребують ліквідації чи великих інвестицій, можуть бути цікаві покупцям. Підприємства мають підведені комунікації, іноді навіть залізничні лінії. Це спрощує процес їхнього відновлення та налагодження логістики. Ці потужності можна використовувати як виробничі майданчики, що вигідно розміщені в аграрних регіонах. 

Окрім модернізації традиційних напрямів виробництва спирту, приватизація відкриває нові можливості для виробництва біоетанолу. Завдяки притоку інвестицій у цій перспективній галузі Україна може стати одним із її лідерів.

Біоетанол набирає популярності, тому що це екологічно чистий та економічно вигідний продукт. Він використовується як додаток до бензину чи дизеля або як альтернативне паливо. 

Водночас спиртзаводи – це важливі платники податків для об’єднаних територіальних громад. Адже держава продовжує отримувати дохід від їхньої діяльності через акциз. Робота таких підприємств – це тисячі робочих місць і розвиток бізнесу в країні загалом.

Значна частка спиртзаводів до реформи 2020 року фактично не функціонували, а лише генерували збитки. Підприємства сектора мали неефективне управління, застаріле обладнання та тотальну корупцію. Виробництво на потужностях Укрспирту впало в 3,5 раза (із 24,9 млн дал 2010 року до всього 7,1 млн дал 2020 року). Це створювало проблеми і для інших ринків, оскільки від спиртової галузі залежать понад 150 різних виробництв. 

11 грудня 2019 року президент України підписав закон №320-IX, який скасував державну монополію на виробництво спирту. Вже влітку 2020 року  Укрспирт втратив статус монопольного виробника спирту. А в жовтні того самого року відбулася перша успішна приватизація спиртзаводу: акціонери Nemiroff придбали Немирівський спиртзавод за 55 млн грн.

ФДМУ через аукціони в електронній торговій системі Prozorro.Продажі уже передав приватним інвесторам 54 об'єкти цієї галузі. Найбільше підприємств продали у Тернопільській області (14 на суму 921 млн грн), а також на Львівщині (9 за майже 650 млн грн) та Вінниччині (10 за 409 млн грн).

Середня вартість продажу одного об’єкта склала 56 млн грн. А найдорожчим лотом стало майно Косарського спиртзаводу в Черкаській області. Актив придбали за 162 млн грн.