Про що говорить указ Путіна про збільшення армії
Покривати цю різницю можна шляхом переведення строковиків на контракт (що вже відбувається досить активно), а також мобілізаційних заходів на окупованих територіях України.
Останнє є абсолютно непомітним для "звичайного жителя РФ", адже в його сприйнятті є "Росія" і є "нові території", які "не зовсім Росія". І скільки людей там відправлять на забій, йому байдуже. А формально, Кремль встиг оголосити ці території своїми. Отже, можна масово забирати українців і відправляти їх на фронт, воювати проти України. Щоб потім на зовнішніх майданчиках згадати старе пропагандистське кліше про "громадянську війну на українських теренах".
Залишається друга частина – це демонстрація деяких мобілізаційних заходів для середнього росіянина. Щоб і на фронт не потрапити, але й форму одягнути. Адже пересічного росіянина лякає відсутність реакції Кремля на події у Курській області. Демонстрація втрати статусу "великої держави" чи демонстрація слабкості — це удари по основах світосприйняття населення РФ.
І тут, того ж дня, приходить ще одна новина. Даю цитату "Уряд РФ підтримав законопроєкт про право глав регіонів створювати збройні загони для охорони порядку й допомоги силовикам у період воєнного стану".
Простіше кажучи, в суб'єктах Федерації, на додаток до територіальної оборони, у прикордонних областях створюються державні унітарні підприємства. У які рекрутуються громадяни, котрі перебувають у "мобілізаційному резерві ЗС РФ". Тобто ті, хто міг би потрапити під мобілізацію. Але насправді вони залишаються вдома і кілька днів на тиждень виконують функції сприяння силовим структурам.
Для населення це демонстрація деяких дій, поява нових ряджених у формі. Для губернаторів є можливість зберегти трудовий потенціал регіону. А для Кремля, коли мобілізацію таки оголосять (а це цілком можливо), готовий і відібраний контингент для відправлення на фронт.