Після історичного обміну – що буде далі між Заходом, Росією і Україною?
Путін ставить на хаос і сварки. В Кремлі чітко прорахували, що цей обмін стане приводом для Трампа атакувати Білий дім. Ще раз повторюся: Путіну потрібен хаос і сварки, а свого кандидата в нього не існує.
Водночас Путін став умовно "рукопотиснутим", попри заяви Байдена, що йому нема про що говорити з Путіним. Водночас у Росії заспівали пісню "русскіє своїх нє бросают", що вигідно Путіну. Тобто Путін взагалі не втратив нічого. Він показав Заходу готовність до переговорів, але водночас не продемонстрував ніяких бажань змінювати свій "мирний" ультиматум щодо України.
Важливо зазначити, що в цьому всьому взагалі не було Китаю, який шукає своє місце в цій геополітичній грі. Кремль продемонстрував Китаю, що може самостійно грати в політичні ігри без посередників. Простіше кажучи, Кремль вчергове (після загравань із КНДР і наступу на китайські "позиції" в Африці) показує Пекіну свою політичну незалежність. Це якщо коротко про улюблену тезу багатьох про те, що Росія – васал Китаю.
Обмін поки не виглядає прелюдією до результативних переговорів. Виходячи з концепції "хаотизаціі американської політики" Путіну потрібно водити за ніс адміністрацію Байдена, а потім і Трампа, аби змусити почати діалог із Росією. Для Путіна головне завдання – повернення до діалогу. І діалог зараз – це найголовніша ціль Путіна.
Яка вірогідність заморожування конфлікту цього року (на початку наступного)? Є дві прямо протилежні концепції. Одна передбачає можливість цього заморожування. Друга, виходячи з плану Помпео, передбачає війну ще рік-два. За цей час в Росії остаточно будуть знищені (завдяки ЗСУ) радянські запаси танків, БМП та літаків, а відтак, у перспективі до 5-7 років, як мінімум, Росія фізично не матиме можливості загрожувати НАТО. Вірогідність другого сценарію зараз виглядає більш імовірною, особливо зважаючи на те, що Путін сам себе загнав у пастку і не може радикально знизити свої вимоги.
Ідеальний сценарій для США – максимальне ослаблення РФ із розворотом у сторону Заходу (відрив від Китаю). Для КНР ідеальний сценарій – ослаблення РФ і максимальна прив'язка до Китаю. Водночас РФ не має технологічної спроможності без США або КНР будувати сильну регіональну державу в перспективі 10-15 років. Деградація (технологічна) російської економіки почалася вже зараз. За таких ввідних Путіну вкрай важливо було б зупиняти війну зараз і пробувати загравати з Пекіном і Вашингтоном одночасно, але виглядає так, що він явно не готовий до серйозних поступок. І головна причина – це визнати, що Росія не третій полюс світу.
Щодо України, то ми маємо розуміти: Путін хоче повторити на нашій території історію кінця XVIІІ століття, яка відома як три поділи Польщі. Але тоді це вдалося зробити, перш за все, через міжнародну коаліцію щодо підтримки цього процесу. Зараз наша головна дипломатична задача – не дати можливості сформувати навіть натяки на таку коаліцію. Якщо хтось вважає, що це неможливо, той глибоко помиляється.