Перші сто днів у Міноборони. Укріплюємо фінансовий щит
Сто днів. Щодня ми платимо найвищу ціну за нашу свободу. Тож, відповідаючи за фінанси та ефективність витрат, ключовим є те, наскільки якісно ми використовуємо час, наш головний ресурс. Нам є про що прозвітувати. Наступна задача – не втратити курс і рухатися ще швидше.
Розумне планування. Бюджет Міноборони на 2024 рік складено за зразком НАТО. Це дає змогу більш чітко простежувати пріоритети у витрачанні грошей та стратегічно визначати їх розподіл. Наразі понад дві третини нашого бюджету спрямовуємо на людей – грошове забезпечення, утримання, навчання, бойові доплати. В отриманні озброєння великою мірою покладаємося на партнерів, водночас розвиваємо власні виробництва. Це справедливо і виправдано.
На наступні роки ставимо перед собою завдання розробити довготривалий план фінансування галузі за багатьма сценаріями, зокрема, з точки зору траєкторії партнерської підтримки. Перехід на видаткову номенклатуру НАТО також дає нам змогу ефективніше вчитися військовому бюджетуванню у цих країн і готуватися до вступу в Альянс.
Ефективний контроль за використанням ресурсів. Найбільшу частину роботи поки що становить аудит і контроль витрачання коштів. Результатів у подоланні корупції від нової команди Міноборони очікують всі – і суспільство, і країни-партнери НАТО та ЄС. Проте системні зсуви в подоланні корупції відбудуться лише тоді, коли ми побудуємо дієві механізми захисту від неї. Працюємо над цим, але зміни потребують часу, а доки найбільша робота дістається внутрішнім аудиторам міністерства.
Лише за останній квартал цього року вони встановили фінансові порушення та ризики втрати активів на понад 10 мільярдів гривень. Причому відшкодування та усунення переважної частини з них організовано безпосередньо під час проведення внутрішніх аудитів. До дисциплінарної та матеріальної відповідальності притягнуто більше ніж триста осіб. Питання щодо притягнення до інших видів відповідальності вирішується після передання результатів внутрішніх аудитів до правоохоронних органів.
Нульова толерантність до корупції. Ми максимально зачищаємо метастази фінансових зловживань. І робитимемо це, доки стабільно не запрацює нова антикорупційна архітектура, яку ми будуємо.
Цей процес напрацьовуємо з новими зацікавленими сторонами, серед яких Громадська антикорупційна рада при Міноборони, Офіс з підтримки змін, а також провідні антикорупційні експерти Незалежної антикорупційної комісії НАКО, Центру з питань доброчесності в оборонному секторі CIDS та інші.
Водночас ми вже оновлюємо систему закупівель за принципами Програми НАТО з розбудови доброчесності, цілісності, прозорості та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних та безпекових інституцій. У рамках Офісу з підтримки змін при Міноборони стартувала розробка нових підходів до регулювання ціни закупівель у єдиного постачальника. Також незалежні експерти впроваджуватимуть нову стратегію управління цінами на закупівельні позиції і контролюватимуть процеси укладання угод з постачальниками. Забезпечення конкурентності та обґрунтованості цін на продукцію чи послуги – прямий важіль зниження недоречних витрат чи ймовірності корупційних схем.
Крім того, щоб кожна зацікавлена особа могла повідомити про такі випадки, Міноборони буде під'єднано до порталу викривачів НАЗК. Кожен, хто має інформацію про зловживання, повинен бути почутий.
Боротьба зі зловживаннями щодо бойових виплат. Ми також ухвалили низку складних рішень для усунення зловживань з нарахуванням бойових виплат. Внутрішній аудит виявив у цій сфері порушення, причому йдеться не про поодинокі випадки, коли справедливість нарахування важко визначити, а про відверті і серйозні маніпуляції, коли бойові доплати отримували люди, чия діяльність справді не мала нічого спільного з виконанням бойових завдань.
На наш погляд, такі маніпуляції – це гостре порушення і цинічний прояв несправедливості стосовно захисників. Саме тому ці зловживання навіть небезпечніші, ніж просто нецільове чи неефективне використання коштів. Підхід Міноборони простий та справедливий: бойові виплати – за бойові завдання. Вжито як системних кроків, так і реагування в правовому полі для випадків, виявлених аудитом.
Ці системні кроки, а не лише "ініціювання проваджень", даються дуже важко. Один з головних ворогів для цих змін – як у нас, так і на передовій – це паперова тяганина, яку ми мусимо знеструмити. Наразі той обсяг бюрократичної роботи, який змушені виконувати командири замість планування бойових завдань, ненормальний. Щоб довести, що підлеглий боєць справді бився на передовій, або що це саме він знищив ворожий танк (за це, приміром, державою встановлена суттєва справедлива доплата до грошового забезпечення), треба заповнити стоси паперів, а в другому випадку – ще й забезпечити фото- чи відеофіксацію. Ми працюємо над рішенням, але схоже, що це потребує більше, ніж сто днів.
Знищені російські танки = нові українські дрони. Інший приклад нових механізмів для ефективного контролю над використанням ресурсів – оптимізований процес утилізації трофейної ворожої техніки. Зрозуміло, що цей металолом можна ефективно використати – як цінний метал, донор для техніки ЗСУ або музейний експонат.
Як побиті російські башти танків, так і старі радянські мікросхеми з вмістом дорогоцінних металів та навіть 1,4 кілограма стоматологічного золота – це потенційно дрони на передову для наших воїнів. Але щоб цей корисний ресурс не розійшовся на несанкціоновані цілі, потрібна чітка система правил постійної експедиції, дотримання заходів безпеки, організація перероблювання металолому (включно з вилученням необхідної для ЗСУ бронесталі) та його продаж за прозорою і чесною процедурою. Хороший прогрес маємо в цій роботі.
Над прозорими процедурами працюємо і разом з партнерами. Підписано Угоду про спільний моніторинг озброєння, наданого американськими партнерами. Показовою є Концепція Коаліції з розмінування, розроблена литовськими друзями, яка охоплює не лише підтримку спроможностей у сфері гуманітарного розмінування, а й "бойове" розмінування в інтересах стримування агресії Російської Федерації та звільнення наших територій.
Боротьба з бюрократією. Що робити з громіздкою бюрократичною системою, яка заважає рухатися вперед? Тут немає чарівних рішень, лише крок за кроком рухатися вперед. Наприклад, урядом запроваджено "військовий митний безвіз" для ЗСУ – переміщення зброї та техніки через державний кордон України за аналогічною процедурою, що й у країнах НАТО та ЄС. Замість повної процедури митного декларування, ЗСУ переміщуватимуть техніку за кордон на навчання за спрощеною процедурою. Це практика, яку ми перейняли у країн НАТО. Але кожне спрощення, кожна інновація – це рух крізь інерцію, опір і страх. І на це ми витрачаємо неоціненний час.
Моя найбільша емоція за сто днів – ми рухаємося вперед, у нас виходить. Ми справді багато робимо. І Міноборони, і країна в цілому. Хоч іноді вагаємося, помиляємося. Але потрібно далі робити те, що ми робимо, мінімізовувати помилки та страх – і сальдо буде хорошим.
Під час Другої світової війни очільник Офісу економічної стабілізації США (а з часом – Офісу військової мобілізації) Джеймс Бірнс був відповідальним за переорієнтацію виробництва на військові потреби, подолання безробіття та інфляції. Він зміг ліквідувати хаос перших років і налагодити струнку систему забезпечення фронту, ставши одним з найближчих радників Рузвельта.
Бірнсу приписують такі слова: "Забагато людей дбає про безпеку більше, ніж про можливості; схоже, що вони бояться життя більше, ніж смерті". Боятися життя, змін і вчинків більше, ніж смерті, – це розкіш, яку не може собі дозволити країна, що воює, де кожне вагання – це втрачений час, а отже – справжня смерть на фронті. Зосереджуємось і працюємо.