Іран найбільше боїться президентства Трампа. Ось чому
Чергове президентство Трампа може створити величезні ризики для іранського керівництва, особливо з огляду на нещодавні конфлікти з Ізраїлем, загрозу масштабної війни на Близькому Сході й інші серйозні внутрішні виклики.
За таких умов нова адміністрація Трампа може становити загрозу для духовенства трьома способами: потенційний економічний шок, більш сміливі військові дії проти режиму та посилення протестних рухів.
У 2018 році Трамп вивів США з ядерної угоди з Іраном, укладеної його попередником Бараком Обамою, і ввів жахливі санкції проти країни в рамках своєї кампанії "максимального тиску" на уряд Ірану.
Тодішній віцепрезидент Ірану Ешаг Джахангірі назвав наступний рік "найскладнішим" з моменту заснування Ісламської Республіки. Кампанія Трампа скоротила експорт нафти з Ірану до історичного мінімуму – менш як 400 000 барелів на день, значно скоротивши нафтодолари країни, які складають близько 70% державних доходів. Окрім того, з 2018 по 2020 рік національна валюта Ірану знецінилася більш ніж на 600%.
Після обрання Джо Байдена президентом у 2020 році Ірану вдалося збільшити експорт нафти. Нещодавно повідомлялося, що за перші три місяці 2024 року експорт нафти з Ірану досяг шестирічного максимуму в близько 1,56 мільйона барелів на день. Республіканці в США звинувачують адміністрацію Байдена в тому, що вона не запровадила санкції проти Ірану, тоді як Білий дім наполягає на тому, що вони є.
Оскільки економіка Ірану все ще ослаблена, потенційне повернення Трампа може спричинити нову хвилю тиску. Палата торгівлі, промисловості, шахт і сільського господарства Ірану зазначила, наприклад, що повернення Трампа призведе до того, що експорт нафти Ірану "знову постраждає".
Керівник Дослідницького центру парламенту Ірану також підкреслив поточний дефіцит бюджету країни в 3,7 мільярда доларів США, попередивши, що повернення Трампа вимагатиме готовності до "посилення санкційного тиску й економічного шоку".
Інший експерт з економіки, Мортеза Афге, зробив більш жахливу ноту, коли попередив про потенційний "крах економіки Ірану". Через більш різку антизахідну політику Ірану під керівництвом президента Ебрагіма Раїсі та домінування радикальних фракцій у парламенті Афге вважає, що Трамп буде ще більш рішучим, щоб посилити свою кампанію "максимального тиску" на країну.
Уже є конкретні ознаки такої нервозності – перемога Трампа щодо висунення кандидатів від Республіканської партії на початку цього року збіглася з падінням вартості іранського ріала на 20%.
На фронті безпеки можливе повернення Трампа нагадує іранському керівництву про значну втрату під час його президентства: у 2020 році під час авіаудару США було вбито генерала Касема Сулеймані, колишнього командувача силами Кудс Корпусу вартових ісламської революції.
Коли його вбили, верховний лідер Ірану Алі Хаменеї назвав Сулеймані архітектором підтримуваних Іраном ополченців на Близькому Сході, відомих як "вісь опору". Хаменеї також сказав, що він "вклоняється Сулеймані" за його досягнення з силами "Кудс". Це ілюструє глибокий вплив удару США на інтереси безпеки Ірану.
Недавній ізраїльський авіаудар по іранському дипломатичному комплексу в столиці Сирії цього місяця також забрав життя семи членів сил "Кудс", зокрема двох генералів. Це призвело до безпрецедентної атаки у відповідь Ірану на Ізраїль, на яку Трамп відповів, перепостивши погрозливий твіт від 2018 року.
Він також сказав на мітингу: "Зараз [Ізраїль] піддається нападу. Це тому, що ми виявляємо велику слабкість. […] Цього б не сталося, якби ми були на посаді".
Враховуючи цю риторику та загострення напруженості з Ізраїлем, потенційне повернення Трампа може змусити іранське керівництво почуватися ще більш уразливим. Це може, наприклад, призвести до посилення військових дій США чи Ізраїлю проти іранських збройних формувань в Іраку та Сирії або потенційно більш сміливих ударів по самому Ірану.
Ще до нещодавньої напруженості між Ізраїлем та Іраном Мехді Мохаммаді, радник спікера парламенту Ірану зі стратегічних питань, заявив, що національна безпека Ірану може зіткнутися з "дуже важкими" роками під час чергового президентства Трампа, знову представивши перспективу "максимальних загроз" проти Тегерана.
Водночас на початку цього року відбулися вибори до парламенту Ірану й Асамблеї експертів, органу, який призначає верховного лідера. Офіційна явка виборців склала лише 41%. У столиці Тегерані явка склала лише 24%, що є найнижчим показником за всю історію Ісламської Республіки.
Враховуючи ці зниження рівня участі виборців і три великі загальнонаціональні рухи протесту з 2017 року, керівництво Ірану перебуває в розпалі найсерйознішої кризи легітимності в історії Ісламської Республіки.
Це збіглося з обранням у 2021 році прихильника жорсткої лінії Раїсі президентом і цьогорічними виборами, на яких радикальні фракції зміцнили свої позиції, отримавши багато місць у новому парламенті. Ці законодавці хочуть, щоб Іран більш рішуче кинув виклик США та їхнім союзникам і ввів ще суворіші обмеження на внутрішнє життя, зокрема жорсткішу інтернет-цензуру та дотримання законів шаріату.
Засоби масової інформації всередині країни припустили, що зростання непопулярних ультраконсервативних політичних діячів може ще більше поглибити громадське невдоволення режимом. У таких умовах можливі економічні наслідки другого президентства Трампа можуть спровокувати нову хвилю загальнонаціональних протестів у країні.
І якщо Трампа оберуть, верховному лідеру Ірану на момент вступу на посаду буде близько 86 років. Передання влади в Ірані під час президентства Трампа може внести ще більше невизначеності в дуже критичний час для іранської політики.