А основна причина – це податкова система України. По-перше, коли 75% підприємців ухиляються від сплати податків, то вони ж ховають прибутки, а те, що сховане від держави, автоматично ховається і від міноритарних акціонерів. Інвестиційні фонди, страхові компанії, пенсійні фонди та інші інституційні портфельні інвестори – в одному човнику з нашою податковою.

По-друге, практика формування фіктивних видатків в обмін на готівку суттєво викривляє фінансову звітність перед кредиторами, а більш складні схеми ухилення від сплати податків та зменшення митних платежів взагалі вбивають бажання кредитувати великі проєкти в Україні. Іноземні банкіри не раз скаржились на те, що класні й прибуткові компанії не можуть отримати від них фінансування, бо в групі компаній десяток ТОВок та дві-три сотні ФОПів. За такої кількості гравців непоодинокими є сценарії, коли група позичальників розбігається, а борги залишає кредиторам.

Тому реформи в фінансовому секторі варто починати саме з податкової системи. Україні потрібна якісна податкова реформа, яка має покласти край корупції у податковій та зупинити роботу "приватного фіскального каналу", коли фактичне право збирати податки передається приватним компаніям. Це прямо протилежний напрям стосовно того, яким ми пішли, просуваючи законопроєкт 11416.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
інвестиціїПенсійна реформаподаткова реформа