Чому пропозиція Нацради обмежити лайку в бік росіян – не "зрада"
Увага. Тут ви зараз мене лаяти будете. Побачив рішення Нацради, яка не рекомендує медіа називати росіян різними лайливими словами.
І от чесно, хоча зазвичай є противником будь-яких регуляцій, саме тут зради не бачу. З двох причин:
- мова про медіа, а не про блогосферу,
- це рекомендації, а не директиви.
Щиро особисте: мені набридло бачити в ЗМІ змішування публіцистичного стилю з базаром. Це на ФБ чи тим більше на твіттері абсолютно прийнятно називати ворога будь-якими словами. Відводьте душу, ми тут за цим.
Але коли в умовно "білих" медіа починається це "оркочмоні з раїсі!!11!" – причому прямо посеред тексту, написаного в стандартній публіцистичній манері – перепрошую, в цій ситуації погано виглядають не росіяни, а ті, хто так пише.
Ненавидіти ворога можна чистою мовою. Ненависть від цього не зменшується. Скоріш навпаки, кривляння знижує градус і додає відтінок несерйозності. Держава-окупант, російська агресія, російські воєнні злочини, геноцид українців – це сильні слова, повні зневаги та ненависті.
"Лаптєорки пітуна" – це кривляння. Саме тому ми вимагаємо від урядів світу визнати Путіна воєнним злочинцем, а не лаптєорком.
Окрім зневаги до ворога, важливо мати самоповагу.