Чому економіка ЄС відстає від США

Мені здається, цей графік гарно розкриває пару причин, чому ЄС десятиліттями відстає від США у зростанні.

1) Під час рецесій безробіття в США різко зростає, а у ЄС – значно менше. Здавалося б, це добре? Ні, бо рецесії – це якраз важлива фаза "творчого руйнування" в економіці, за Шумпетером.

Це нагода очиститися від неефективних бізнесів та робочих місць і спрямувати ресурси більш продуктивно, що й веде до зростання. Це про гнучкість та адаптивність економіки.

І тут ДУЖЕ контрастною і показовою була економічна політика часів ковідної кризи. США зосередилися на соціалці – прямі виплати всім нижче певного рівня доходу, та виплати по безробіттю – "звільняйте, уряд підтримає людей". ЄС, натомість, зосередився на підтримці бізнесу та збереженні робочих місць – "уряд дасть вам гроші, щоб ви не звільняли людей".

У 2022-му почалося вторгнення РФ в Україну, тому важко виділити чистий ефект на довшому горизонті, але ковідний спад у США таки був меншим і відновлення було бадьорішим.

2) Безробіття у США тяжіє до рівня у 4%. Це якраз textbook рівень природного безробіття, тобто стану рівноважної повної зайнятості в економіці, яким його бачили Фрідман з Фелпсом (і за що отримали свою Нобелівку).

У ЄС останні два десятиліття рівень безробіття тяжів до 8%, і лише в останні роки почав рухатися в напрямку до 6%. Вище природне безробіття – менша продуктивність на душу населення.

Тут звісно багато спрощень і узагальнень, але, в цілому – європейський (відносний) соціалізм має свою ціну у повільнішому зростанні через меншу гнучкість та продуктивність.

Звісно, "тупий" ріст ВВП не може бути метою економічної політики. Основна мета – добробут громадян. Але в гостро конкурентному глобальному світі тривале низьке зростання означає, що добробут теперішнього покоління утримується певною мірою за рахунок добробуту, а можливо й елементарної фізичної безпеки майбутніх поколінь.