Чому я залишаюся оптимістом
Нам важливо просто протриматися бодай на день довше, ніж росіяни
Сергій Громенко
кандидат історичних наук, експерт Українського інституту майбутнього
Заяви американських політиків в останні дні знову штовхнули суспільні настрої в Україні до помиральної ями. Однак цей маятник коливається вже давно: весна 2022 – жах, осінь 2022 – надія, літо 2023 – кава в Ялті, літо 2024 – все пропало, перемога Трампа – скоро мир, і от зараз – знову зрада.
Проблема суспільного сприйняття результатів російсько-української війни в тому, що масова свідомість погано розрізняє відтінки та нюанси складних процесів. Якщо "контрнаступ" – то як мінімум до "кордонів 1991 року" і "кави на набережній Ялти". Якщо "нас кинули" – то вже завтра Трамп віддасть Путіну всю Україну. Але в реальності все куди менш визначено.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net