Закупівлі Міноборони тепер відбуватимуться по-новому

Йдеться, зокрема, про Агенцію оборонних закупівель – вона купує зброю. І Державного оператора тилу – його фахівці опікуються харчами, одягом та іншими, необхідними ЗСУ речами. Обидві агенції молоді, сформовані з початку повномасштабного вторгнення – не в останню чергу завдяки зусиллям Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України. Для ефективної роботи цих агенцій (читаємо – прозорого та підзвітного витрачання державних грошей) важливий незаангажований нагляд. Це і вимога наших реалій життя, і ще один крок до реформування сфери безпеки та оборони за стандартами НАТО.  

В наглядових радах обох агенцій будуть і представники держави, і незалежні члени. Незалежних членів обиратимуть з-поміж кандидатів з України, США, Великої Британії, Польщі, Німеччини, Франції, Данії, Литви, Норвегії, Туреччини та Чехії. І це теж важливо, адже роботу агенцій повинні моніторити представники країн-членів НАТО, які мають досвід в оборонних закупівлях. І ці наглядові ради матимуть цілком реальні важелі впливу.

Так, наглядова рада Агенції оборонних закупівель зможе погоджувати стратегії та фінплани, контролюватиме ефективність  роботи директора і формування пулу його заступників. Тепер залишилося дочекатися конкурсу й подивитися на профайли тих, кого оберуть, – для розуміння кваліфікації і компетенцій. 

НАКО була першою громадською організацією, яка почала просувати впровадження стандартів корпоративного управління в секторі оборони. До реформи Укроборонпрому ми були долучені ще із 2017 року. Вимагали створення наглядової ради концерну і навіть відмовлялися на короткий час у 2018 році від співпраці, коли президент Порошенко гальмував процеси з її створення.

Навіть досягнувши своєї мети й отримавши таки наглядову раду з одним іноземцем – американцем, колишнім чиновником Пентагону Ентоні Тетером, – ми наполягали на зміні правил функціонування ради. Адже вона лишилась більшою мірою формальністю між реальним органом корпоративного управління з належним доступом до інформації та важелями ухвалення рішень. Так, наприклад, генерального директора Укроборонпрому продовжував призначати та контролювати президент України. 

Крім наглядової ради, іншим стандартом корпоративного управління, який вдалося просунути в оборонці, було проведення щорічного незалежного аудиту Укроборонпрому за міжнародними стандартами. Не дивно, що результати першого аудиту були негативними. Проте відтоді аудит повторювався щороку, що поступово виводило фінансову звітність на новий рівень. 

Нині ж, нехай і з запізненням, головне, аби до усіх цих процесів реально залучалися представники громадянського суспільства.