Питання множинного громадянства саме по собі є дуже непростим і контроверсійним. Але навіть якщо, зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді.

По-перше, в ньому є відверто антиукраїнські норми, що дозволяють більшості іноземців, які набуватимуть наше громадянство, не складати для цього іспити з української мови, історії України й основ Конституції. Вдумайтеся: нам пропонують множити число громадян, які не мають уявлення про Україну, її історію, правовий лад і зовсім не володіють українською мовою!

По-друге, якщо в попередній версії президентського проєкту був перелік 33 держав Європи й Великої сімки, з якими українці зможуть мати множинне громадянство, то тепер цей перелік зник. Натомість у законопроєкті написано, що його ухвалять колись окремим законом. Які там будуть країни?! Туреччина? Китай? Білорусь? Чи може Росія? Яка логіка голосувати його окремо? Навіщо голосувати за кота в мішку?

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку