Марк Рютте має репутацію політика, який вміє домовлятися з будь-ким. У своїй політичній кар’єрі ця навичка дозволяє йому балансувати між різним політичними силами. Водночас він дуже обережний політик, кризовий менеджер, не схильний до різких змін або конфронтації. Рютте – один із небагатьох діячів такого масштабу, який має добрі відносини як з Байденом, так і з Трампом.

З огляду на загрози на північному та східному флангах НАТО, увага країн Альянсу на чолі з Рютте, найімовірніше, буде зосереджена на посиленні спроможностей протистояти Росії в районах Арктики, скандинавських країн та країн Балтії. 

Щодо України — буде посилюватися риторика можливого початку переговорного процесу та пошуку шляхів припинення активних бойових дій. 

У цій ситуації Україні слід зосередитися на недопущенні замороження війни. Бо замороження призведе до нового, ще більш потужного вторгнення російської армії, яка за час перемир’я  відновиться та перегрупується.

Слід залучати воєнну допомогу на постійній основі, яка буде прописана та затверджена юридично. Зокрема, максимально вести роботу із залучення військових контингентів європейських країн. Вже є політичні заяви кількох європейських лідерів стосовно можливості відправлення в Україну своїх військовослужбовців.

Саме на ці точки дотику, ймовірно, і  зважатиме новий генсек НАТО та зможе знайти  щодо них консенсус серед країн – членів Альянсу.

На мою думку, за каденції Рютте нам не слід очікувати вступу до НАТО чи надання нам плану дій щодо членства (ПДЧ) у цій організації.  Припускаю, що він намагатиметься збільшити або стабілізувати на певному рівні воєнну допомогу Альянсу Україні. Передусім завдяки європейським країнам. І  схилятиметься до позиції: спочатку вступ України до ЄС, а потім вже розгляд питання вступу до НАТО. Але не раніше закінчення війни з Росією. Саме таким шляхом йшли країни, які приєдналися до Альянсу під час розширення НАТО.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
нато і україна