Євроінтеграція: чого для нас таки більше – переваг чи ризиків?

Кілька цифр: номінальний ВВП України (2023 рік) – менше ніж 1% від ВВП ЄС, реальний ВВП на душу населення – менше ніж 32% від ЕС, експорт – близько 0,5% від ЄС, кредити приватному сектору – 0,33% від ЄС і т.д. Україні явно є над чим працювати. Втім, ряд недоліків може бути подоланий перевагами впровадження нових економічних моделей на національному рівні. Прикладом тому є Угорщина, яка зробила свою економіку супервідкритою, довівши співвідношення експорту до ВВП на рівень вище 95%, і це за населення розміром як 3,5 Києва.

До переваг євроінтеграції я зарахував би: доступ до субсидій ЄС та програм розвитку, доступ до кредитів ЄС та кредитних програм ЄІБ, приватні іноземні інвестиції з ЄС і не тільки з ЄС, доступ до ринків ЄС.

Зазвичай, в країнах кандидатах на вступ до ЄС підвищується активність китайських інвесторів. Така фірмова стратегія китайців має бути врахована під час формування підходів до ПІІ в Україні. Втім, такі інвестиції є не зовсім бажаними.

До ризиків зарахував би:

• втрату Україною трудових ресурсів (4,2 млн громадян і 2,8 млн трудових ресурсів ми вже втратили через війну, втрати тривають). Зокрема, трудова міграція в нових країнах-членах ЄС триває досі;

• витіснення українських технологічних товарів з національного ринку (вільний доступ до ринків ЄС означає і вільний доступ європейських товарів на наш ринок, це може запобігати розвитку в Україні несировинних галузей);

• поглинання української фінансової системи європейськими фінансовими групами та перенесення центрів ухвалення рішень до Брюсселю, Риму, Франкфурту та навіть Варшави.