Є тільки один спосіб зупинити Росію раз і назавжди

Якщо судити з того, як влаштована Росія, то це звичайнісінька континентальна імперія, яка утворилася шляхом завоювання інших народів із їхньою територією проживання. І якщо сьогодні всі імперії розпалися, то останні дві все ж таки ще збереглися на планеті, це Росія і Китай. Росія – не просто імперія, на відміну від Китаю, це агресивна імперія. Китай сьогодні – це імперія, яка хоч і поневолила народи, але вона розвивається шляхом створення продукту споживання, розвитку науки, космосу, інноваційних технологій тощо.

У той час як Росія навіть не розвивається, а виживає внаслідок викачування природних і людських ресурсів зі своїх колоній. Вона не виробляє сучасний продукт, а живе завдяки продажу вуглеводневих ресурсів та розширення імперії через захоплення чужих територій. Влада в Росії знаходиться в руках одного угруповання, яке прийшло до неї через вибори і згодом узурпувало її. Надалі, коли рейтинг влади починав падати, вони йшли на військові конфлікти, які підтримувалися більшістю населення, що продовжувало життя цієї влади та підіймало їй рейтинг.

Цю владу вибрав сам народ, і надалі постійно на виборах продовжував обирати. Рейтинг у Путіна завжди був високий через те, що він озвучував багато таємних, шовіністичних, імперських думок російського населення. Багато сьогоднішніх опозиційних політиків самі в 90-х роках посприяли тому, що ця влада стала такою, якою вона стала. Ми пам'ятаємо, як Борис Нємцов закликав голосувати за Путіна, ми пам'ятаємо, як Олексій Навальний висловлювався з приводу грузинів під час військової агресії Росії проти Грузії, і його слова щодо Криму в 2014 році. І лише повномасштабна війна проти багатостраждальної України змусила їх відкрито виступити проти.

Як нинішня влада в Росії, так і її опозиція не хоче помічати проблеми регіонів та національних республік, вони не хочуть їм давати свободу та незалежність. Вони дивляться на них як колонії, з яких можна продовжувати викачувати природні і людські ресурси. Що ті, що ці категорично проти того, щоб надати незалежність національним республікам.

Уявімо, що внаслідок військової поразки Росії та подальшого перемир'я кордони повернулися на момент 1991 року, змінилася влада в самій країні та до влади прийшла ліберальна опозиція. Та влада може змінитися, але не зміниться глибинний народ із їхньою імперською хворобою про велич Росії. У країні сотні тисяч ветеранів бойових дій, які будуть незадоволені поразкою та, на їхній погляд, приниженням Росії. Так, можливо, в країні буде проведено люстрацію, і вищий апарат путінського режиму буде засуджений, але неможливо люструвати всіх, аж до нижчої ланки, хто підтримував всю цю агресивну та загарбницьку політику. Тоді просто працювати не буде кому.

Насильно всіх лікувати (проводити роз'яснювальну політику), як у Німеччині після падіння гітлерівського режиму, теж не вийде. Там вийшло тому, що країну було окуповано та поділено на окупаційні зони, а в самій Німеччині було розміщено військові бази переможців. Жителів Німеччини можна було насильно водити в кінотеатри, де показували правду про війну, возили до концтаборів і масових поховань, де наочно показували безневинно закатовані жертви режиму. У Росії цього нічого не буде. Ніхто Росію не окупуватиме і тим більше розміщуватиме військові бази. Ніхто насильно не лікуватиме населення, яке масово підтримувало воєнні злочини путінського режиму.

Це означає, що ті політики, які прийдуть до влади, змушені зважати на імперсько мисляче населення, якого в країні досить великий відсоток. Це означає, що ніхто не може дати гарантії, що через два терміни правління умовних Гарі Каспарова чи Юлії Навальної як президент Росії до влади не прийде умовний Ігор Стрєлков. Який за допомогою маніпуляцій про те, що росіян і Росію принизили та обдурили, знову стане лідером думки. Це означає, що все повториться знову, але вже у владі будуть люди, які врахують помилки путінського режиму, більш ретельно підготуються у військовому та економічному плані. Населення та військові еліти почнуть закликати до реваншу, і через 30 років буде нова війна, і цього разу як жертва вже можливо буде не велика та численна Україна, а маленька Грузія, Молдова чи Литва.

Можливо, хтось скаже, що я описав песимістичний сценарій розвитку, і що все буде не так, але покажіть мені, коли в Росії було не так? Коли вона не нападала та не вбивала? Навіть у найдемократичніші роки Росії з 1991-го до 1999-го вона вела гібридну війну в Придністров'ї, вона вела війни проти Чеченської Республіки – Ічкерії, бомбардуючи її міста з мирним населенням. І це був не захист від агресії щодо себе, це були напади на інших під гаслом захисту російського населення або підкорення гордих та вільних чеченців.

На мою думку, щоб порвати це імперське, порочне коло під назвою Росія, вона повинна просто перестати існувати як країна. Ця недодержава має розпастись на десятки незалежних держав, які самі оберуть свій шлях розвитку. Не тільки всі охочі до незалежності національні республіки мають отримати її, а й усі регіони, які заявлять про це.

Наприклад, я впевнено можу сказати, що умовного жителя Далекого Сходу ніщо не поєднує з умовним жителем Підмосков'я крім російської мови та силового апарату, який змушує їх підкорятися цьому режиму. Створивши свою власну державу, жителі Далекого Сходу чи Сибіру швидко переорієнтуються щодо економіки на Японію, Китай, Південну Корею чи Монголію і самі, без такого далекого посередника, як Москва, почнуть торгувати і вибудовувати відносини із сусідніми державами. А ще є жителі Уралу, Кубані, Інгерманландії, Помор'я тощо.

Так, можливо, не всі ці нові держави стануть демократичними, але якщо країна не веде агресивну політику щодо сусідів, а її жителі самі дозволяють встановити таку диктатуру, то це їхній вибір. Такий закон розвитку, Туркменістан тому яскравий приклад. Але більшість країн все ж таки вибудовуватимуть демократичні інститути, особливо якщо їм у цьому допомагатимуть західні країни.

До того ж треба додати, що сьогодні у складі Росії знаходяться десятки абсолютно різних народів за своєю культурою, мовою, традиціями. І ці народи піддаються систематичному геноциду, етноциду та лінгвоциду з боку путінського режиму. Їх свідомо піддають асиміляції та політиці обрусіння. Усі ці народи мають право, згідно зі статутом ООН, на самовизначення, аж до створення своєї власної держави. Зокрема і сам російський народ має право на створення своєї Російської держави, де він може перейматися збереженням своєї власної культури та ідентичності, а не знищенням інших народів.

Після розпаду СРСР утворилося 15 нових незалежних держав, більшість з яких ведуть цілком нормальний спосіб життя, торгують з усім світом, ні на кого не нападають та дотримуються загальнолюдських цінностей. Світ отримав не лише нові незалежні мирні держави, а й нові культури та мови, які збагатили планету. Здобувши незалежність, сьогоднішні народи Росії так само внесуть у скарбничку світових культур свої унікальні мови та культури. Але якщо це не зробити найближчим часом, всі ці народи просто зникнуть внаслідок асиміляційної політики.

Цивілізований світ має усвідомити всю небезпеку та згубність збереження імперії під назвою Росія і раз і назавжди кардинально розв'язати цю світову проблему Зла.