Я думаю, жити з Росією після війни – це насамперед питання того, щоб РФ зрозуміла, що вона програла війну. Війна має закінчитися у такий спосіб, щоб росіяни знали, що вона закінчилася.

І це, на жаль, не те саме, що просто припинення вогню чи перемир'я. Росіяни мають знати, що програли. З такою Росією, можливо, Україна якось зможе співіснувати.

Образ України кардинально змінився за останні два з половиною роки. Я думаю, для більшості людей у світі Україна була чимось таким, чого не існує. Чимось, про що вони не думали ані так, ані інакше. Головна зміна полягає в тому, що тепер майже немає нікого, хто б не розумів, що Україна – це суверенна країна, здатна робити певні речі у світі.

І є також певний інтерес до української культури, я маю на увазі й попкультуру, і високу культуру, про яку ми любимо говорити. Україна присутня культурно так, як не була 10 чи 20 років тому, це точно. Й Україну також вважають демократичною країною, що, звичайно, 20 років тому викликало б набагато більше сумнівів, ніж зараз.

Мені здається, що українська дипломатія стає все кращою і кращою. А за останні два з половиною роки дипломатія насправді загалом була відмінною.

Важливо, звичайно, спростовувати російські міфи. Увесь метод, як ми викладаємо історію Східної Європи, базується на російському імперському конструкті. Тож, від Каліфорнії до Німеччини, по суті, ми викладали історію згідно з поняттям: те, що сталося в Києві та Русі 1000 років тому — це нібито чомусь сьогоднішня Росія. А ми повинні звільнитися від цього.

Це модель, яка була винайдена російськими істориками в XIX столітті на основі деяких політичних винаходів XV століття. Але те, що насправді відбувалося в Східній Європі, набагато цікавіше, і українська історія – не виняток.

Відтак набагато важливіше не просто спростовувати міфи, а заповнити простір цікавою версією української історії. Я знаю, що це важко, бо у росіян більше грошей і каналів комунікації, і вони намагаються знищити Україну. І тому природно бути в обороні. 

Але частина роботи, яку я намагаюся робити тут, у Києві, зараз із проєктом під назвою "Українська історія: глобальна ініціатива", – це показати, що українська історія насправді набагато ширша за Україну, набагато ширша за Росію, що вона пов'язана практично з усім важливим у європейській і світовій історії, і так залучати людей. Не просто протистояти тому, що є неправдивим, а залучати людей до значно багатшої й цікавішої версії правди.

Повна відеоверсія ексклюзивного інтервʼю Тімоті Снайдера для LIGA.net на YouTube-каналі