Якби це дослідження проводилось в країні Західної Європи, то воно було б темою перших новин у всіх телевізійних випусках, на перших сторінках реномованих газет і два тижні не сходило б з заголовків і токшоу. Я не жартую – в Європі опитування підлітків і молоді робляться регулярно, держава дуже уважно до них ставиться, аналізує і використовує. У нас, поки принаймі, ухвалення рішень на основі даних – мізерний виняток, зокрема в освіті.

Благодійний фонд SavED представив велике дослідження про освіту в часи війни. Там багато інсайтів та інформації для роздумів. Я ж залишу кілька моїх субʼєктивних рефлексій:

1. В Україні чомусь драматично бояться запитувати думку дітей, хай навіть майже дорослих підлітків для формування політик чи прийняття рішень. Це просто якась стіна страху. Мені зараз заперечать, що міністр освіти Оксен Лісовий не боїться і не раз вже проводив публічні дискусії з підлітками. Це правда. Але він виняток, і, на жаль, поки ці чудові розмови не знайшли вираження в рішеннях, які так потрібні українським підліткам.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку