Як Європа може врятувати Україну від енергетичної кризи

Ситуація різко погіршилася з березня 2024 року після хвилі російських атак на українські електростанції, які спустошили теплові потужності країни.

Представники української енергетики вважають, що протягом майбутнього зимового сезону пік попиту може перевищити вісімнадцять гігаватів, а середнє споживання, ймовірно, коливатиметься близько п'ятнадцяти гігаватів. Проте залишилася потужність трохи більш як десять гігаватів. Якщо не вдасться забезпечити нові значні джерела, українцям доведеться мати справу з тривалими відключеннями світла в умовах мінусових температур. Це може призвести до гуманітарної катастрофи та створити нові хвилі біженців, які втечуть до ЄС.

Забігаючи наперед, можна сказати, що нічим не можна замінити таку необхідну протиповітряну оборону, щоб захистити залишки енергетичних потужностей України. Проте додаткові кроки з боку української влади та партнерів Києва можуть допомогти підготувати країну до майбутнього зимового сезону.

У звіті від липня 2024 року, фінансованому Федеральним міністерством освіти та досліджень Німеччини, визначено низку короткострокових заходів, які можна було б швидко вжити, щоб принаймні частково покрити поточні недоліки. Швидкий ремонт теплових і гідростанцій разом із розгортанням невеликих газових турбін і сонячних панелей може забезпечити приблизно 3,4 ГВт додаткової потужності до того, як температура почне падати. Пожертви запасного обладнання також є абсолютно життєво важливими, тоді як Україна повинна активізувати роботу з партнерами щодо створення запасів компонентів для відновлення генерувальних потужностей.

Одна з найбільш багатообіцяючих ініціатив передбачає збільшення транскордонної пропускної здатності з сусідніми країнами ЄС, які діють під егідою Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E). Україна синхронізувалась з мережею ENTSO-E в березні 2022 року. Відтоді Київ значно збільшив транскордонну пропускну спроможність, але все ще є можливості для подальшого розширення пропускної спроможності з’єднання приблизно на 0,3 ГВт перед майбутнім зимовим сезоном.

Однак це може бути легше сказати, ніж зробити. Угорщина та Словаччина є ключовими експортерами електроенергії в Україну, але зараз погрожують скоротити постачання після того, як Київ запровадив часткову заборону на транзит російської нафти на НПЗ у двох країнах ЄС. Будапешт і Братислава протягом тривалого часу отримували вигоду від імпорту дешевих російських енергоресурсів і стикалися зі звинуваченнями в діях в інтересах Кремля, блокуючи фінансову та військову підтримку України з боку ЄС. Тепер обидві країни можуть підірвати зусилля щодо збільшення експорту енергоресурсів в Україну.

Хоча жодних перебоїв у постачанні електроенергії з ЄС в Україну ще не було, очевидно, що в інтересах Києва уникати розбіжностей, де це можливо, і шукати поглибленого енергетичного партнерства з європейськими сусідами країни. Зокрема, більш тісна співпраця зі Словаччиною та Румунією може принести значні дивіденди. Останні дослідження показали, що пропускну здатність можна збільшити більш ніж удвічі до п'яти гігаватів. Це могло б забезпечити більшу енергетичну безпеку, створити робочі місця та залучити значні інвестиції.

У разі завершення один існуючий проєкт лінії електропередач, що з’єднує Словаччину та Україну, може забезпечити додаткову потужність в один гігават, достатню для забезпечення мільйона споживачів. Роботи на цій лінії почалися 2013 року і на сімдесят відсотків завершені з українського боку, але нічого ще не зроблено зі словацького боку. Подібним чином запропонована лінія електропередач, що з’єднає українську Південноукраїнську атомну електростанцію з Румунією, не лише принесе додатковий один гігават пропускної спроможності, але й потенційно може покласти край залежності сусідньої Молдови від електроенергії, виробленої в контрольованому Кремлем анклаві Придністров’я.

Попри численні переваги, які пропонують ці проєкти, поки уряди Румунії та Словаччини не бажають брати на себе зобов’язання. Цей брак політичної співпраці може сприяти гуманітарній кризі в Україні протягом наступних зимових місяців, яка може перекинутися на сусідні країни. Зворотний відлік до холодної пори вже йде, часу втрачати не можна. Допомогти Україні зберегти світло повинно бути пріоритетом для всієї Європи.

Оригінал