Від якої допомоги США ми насправді залежні і який вихід

Буде важко знайти заміну, зокрема, ракетам до систем Patriot.

Наприклад, плани США з виробництва ракет до систем Patriot на 2025 рік становлять від 550 до 650 одиниць. Водночас їх європейський аналог – ракети до французько-італійської системи SAMP/T, здатної збивати балістичні ракети, – планується виробляти у кількості близько 50 – 60 ракет на рік. Різниця є разючою.

Щодо перехоплювачів крилатих ракет до систем ППО IRIS-T SLS та IRIS-T SLM, а також систем NASAMS, то є сподівання, що США не будуть блокувати можливість закуповувати ракети, зокрема, до норвезької системи. Тому що американські ракети можуть використовуватись у системах NASAMS.

Супутникова система Starlink також виконує важливу роль у застосуванні безпілотників, для забезпечення зв'язку. Однак Україна спільно з партнерами не стоїть на місці. Вже є певні технологічні рішення, які розглядаються на випадок "а що якщо".

Обмін розвідданими є також важливою підтримкою з боку США, які мають відповідні спроможності і можливості, що відсутні в України. Зокрема, проведення супутникової розвідки щодо встановлення логістичного пересування ворога, його розташування, перебазування його складів тощо. Але наразі немає повідомлень, що США зупинили надання розвідданих Україні. У випадку ж якщо це станеться, Україні потрібно працювати з європейськими партнерами, щоб вони могли цей компонент замінити. Але це навряд чи вплине на удари по військових об’єктах на території РФ, deep strike продовжуватимуться.

Ще один складник – це ракети GMLRS до систем HIMARS, доведеться шукати рішення, чим замінити.

Водночас, спілкуючись із підрозділами, які займаються використанням безпілотників, можна сказати, що на сьогодні уже є перспективні напрацювання як українські, так і спільні з нашими європейськими партнерами. Вони дають відповіді на багато питань, про які раніше навіть і не йшлося з погляду наших можливостей.

Допоки незрозуміло, чи рішення про зупинку допомоги від США стосується заборони на продаж американської зброї країнам ЄС із подальшим постачанням через посередників Україні. Якщо ні, то ми в кращій позиції, адже Європа зможе купувати американську зброю для України за умов фінансування та наявності коштів. Якщо ж так, то тоді в гіршій позиції, бо потрібно буде виходити із власних ресурсних можливостей та забезпечення європейських партнерів.

Боротьба триває!