У процедуру бронювання від мобілізації потрібно внести шість термінових змін

Умови воєнного стану в Україні та необхідність тилового підтримання Сил оборони вимагають від бізнесу вживати заходів щодо збереження свого людського капіталу. Чи не єдина легальна можливість це зробити – бронювати критично важливих працівників. 

Водночас у країні склалася така ситуація, коли бронювання військовозобов’язаних передбачено для низки критично важливих секторів економіки, але не є можливим для усіх, хто цього дійсно потребує. Крім того, процедура бронювання виявилася вкрай обтяжливою та забюрократизованою, містить у собі численні неузгодженості та невизначені строки виконання. 

Фахівці аналітичних центрів Економічної експертної платформи у співпраці з Help – Hilfe zur Selbsthilfe провели дослідження найбільших проблем у сфері бронювання військовозобов'язаних та надали рекомендації щодо критичних змін до законодавства та підзаконних актів.

Обтяжливі процедури бронювання та непередбачувані терміни

Частина  компаній, що ініціювали процедуру бронювання працівників та подали всі необхідні документи, очікують відповіді від центральних органів виконавчої влади 3-5 місяців. У середньому процедура бронювання займає півтора місяця, що є проблемою для бізнесу та економіки в цілому.

Саме тому слід суттєво пришвидшити та дебюрократизувати процес бронювання, забезпечити бронювання через портал "Дія" за одну добу, відмовитися від паперового формату бронювання на користь електронного. У новій моделі електронного бронювання передбачити, що з моменту отримання Витягу (сертифікату) через портал "Дія" здійснюється постановка військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік відповідним ТЦК та СП. Строк тимчасового бронювання для уточнення даних на один місяць потрібно збільшити до трьох місяців.

Піврічний термін бронювання

Для багатьох компаній значною є загроза того, що термін бронювання триває лише пів року. Це додаткові зайві бюрократичні процедури та контрпродуктивні витрати часу підприємцями, які й так перебувають у складному становищі.  

Вбачається доцільним розробити та передбачити у Порядку бронювання військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету міністрів №76 (далі – Порядок бронювання), механізм автоматичного продовження відстрочки від мобілізації для раніше заброньованих осіб у разі подання підприємством відповідної заявки. Варто також надати можливість компаніям бронювати працівників строком на один рік.

Неможливість бронювання ФОПів та гіг-спеціалістів 

Проблема бронювання ФОПів та гіг-спеціалістів є вкрай актуальною. Закон про мобілізацію не дає можливості бронювання приватних підприємців. Утім, в Україні наразі діє велика кількість волонтерів, які беруть участь і самі ініціюють гуманітарні проєкти, допомагаючи таким чином Збройним Силам України як фінансово, так і закупівлею й доставленням на фронт дронів, аптечок, побутових речей тощо. Однак такі особи у переважній більшості не є працівниками відповідних українських чи міжнародних організацій, які діють за кошти іноземних донорів.

Так само у Законі про мобілізацію не передбачено можливості бронювання гіг-спеціалістів, які співпрацюють із компаніями – резидентами Дія.City. Йдеться про ІТ-фахівців, які не мають статусу працівників. 

Відмови щодо бронювання працівників за усім списком

Підприємці, які подають список працівників, щоб їх забронювати, часто стикаються з проблемою, коли Генеральний штаб ЗСУ відмовляє у бронюванні усіх військовозобовʼязаних за поданим списком, якщо виявляє щонайменшу помилку в заявці на бронювання або супровідних документах, навіть якщо вона стосується лише одного працівника. Це є контрпродуктивною практикою, яку необхідно якнайшвидше змінити.

У Порядку бронювання слід передбачити, що у разі виявлення помилки у заявці підприємства на бронювання або супровідних документах стосовно одного працівника – має бути вмотивована відмова саме до цього працівника, і погодження всіх інших, щодо яких немає помилок у поданих документах.

Квота на бронювання військовозобов'язаних

Наявна квота у 50% стримує роботодавців бронювати працівників через побоювання втрати іншої половини військовозобовʼязаних, які працюють. Тому вкрай важливим є збільшення квоти щодо кількості військовозобов’язаних, які можуть бути заброньовані. Бронювання лише 50% персоналу не розв'язує проблеми забезпечення безперебійної роботи критично важливих компаній.

На цей час майже не є можливим збільшення кількості заброньованих працівників.  Хоча Порядок бронювання  передбачає відповідну можливість: "У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних підприємства, установи та організації на дату подання списку". Наявний порядок погодження збільшення такої квоти лише за підписом головнокомандувача ЗСУ є складним, довготривалим і непрозорим. Тому процедуру збільшення квоти необхідно або спростити, або передати таке повноваження профільному міністерству чи Міністерству економіки, яке ухвалює остаточне рішення щодо бронювання.

Так само й щодо квоти у 50% – саме Міністерство економіки має розв'язувати це питання, а не Міноборони, як це сьогодні передбачено Порядком бронювання. Адже саме Мінекономіки визначає критичність для економіки країни того чи іншого підприємства.

Проблеми із запровадженням механізму електронного бронювання

Вже більше ніж два роки бізнес очікує спрощення й автоматизації процедури бронювання. Встановлені сьогодні механізми передбачають проходження зазначених процедур з використанням паперових носіїв інформації та займають тривалий час. Відтак механізм бронювання потребує цифровізації на усіх етапах його здійснення.

Нарешті лише у квітні цього року Мінекономіки підготувало до розгляду в уряді проєкт постанови Кабміну про так зване е-Бронювання (далі – Проєкт). Однак і цей документ потребує доопрацювання.

По-перше, Проєкт передбачає блокування подання списку у разі перевищення кількості військовозобов’язаних, дозволеної для бронювання, а також не проведення підприємством звіряння у поточному та минулому роках даних списків персонального військового обліку з обліковими документами відповідних районних (міських) ТЦК та СП, в яких вони перебувають на військовому обліку. Але у цьому Проєкті не визначено будь-якої процедури розблокування подання списку. Тому слід доповнити вказаний пункт умовою, за якою у разі довнесення заявником інформації, що стала причиною блокування відповідної процедури, така процедура відновлюються.

По-друге, у Проєкті необхідно зафіксувати, що з моменту отримання Витягу (сертифікату) через портал "Дія" здійснюється постановка військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік відповідним ТЦК та СП.

По-третє, у Проєкті передбачене право бронювати військовозобов’язаних на один місяць для актуалізації даних в реєстрах. Відповідно до наших опитувань, частка власників військово-облікових документів з певними невідповідностями складає близько 37% від усіх військовозобовʼязаних. Це призводить до неможливості у більш ніж 60% випадків забронювати необхідних спеціалістів. У цьому звʼязку слід розширити перелік підстав для зазначеного автоматичного бронювання військовозобов’язаних для осіб, які або взагалі не мають жодних військово-облікових документів, або мають лише посвідчення про приписку до призовної дільниці, а також збільшити термін бронювання у таких випадках до трьох місяців.

Усі зазначені проблемні питання потребують якнайшвидшого експертного обговорення та вирішення за участі представників влади, аналітичних центрів, бізнес-асоціацій, а також контролю за своєчасною та якісною підготовкою й ухваленням Кабінетом міністрів відповідних нормативно-правових актів.