Це не тільки ефект від людяності ЗСУ, але й вимоги Женевської конвенції. Якщо процес затягнеться, а такі ознаки є, то питання забезпечення нових територій перетворюється на фінансову проблему. На мою думку, її можна вирішити з мінімальними витратами для України, а успішність розв'язання проблем громадян у Курській області може сильно впливати на темпи просування ЗСУ. Якщо населення зрозуміє, що з приходом ЗСУ нікуди не зникає їх добробут, то опір місцевого населення може перетворитись на співпрацю. Тож за умови затягування військової кампанії в Курській області потрібно вжити певних заходів та врахувати кілька ризиків:

1. Верховна Рада має визначити правовий статус таких громадян. Навряд чи потрібно наслідувати приклад РФ і роздавати там наші паспорти, але статус тимчасового захисту (за аналогією з тим, що видають країни ЄС) надати потрібно всім, хто цього потребує.

2. Потрібно терміново розширювати гривневу зону. Це значно мінімізує витрати на підтримку населення на нових територіях. Тим, хто отримає статус, потрібно призначити соціальні виплати у гривнях, а ЗСУ забезпечити гривнею для купівлі у місцевих продуктів харчування та інших речей. Призначення таких тимчасових виплат боятись не потрібно. В селах та містечках, які перейшли під контроль України, залишились товарні запаси, тому невелика емісія гривні буде покрита (забезпечена) товарними запасами та послугами, наявними на нових територіях.

3. Звісно, можна порахувати баланс між товарним наповненням і необхідними соціальними виплатами, але, найімовірніше, у разі миттєвого витіснення рубля з обігу баланс буде на користь України. Якщо спростити ситуацію, то уявіть, що ці території цілих 6-12 місяців щось виробляли за рублі, а тепер їм за ці товари-послуги почали надавати гривні. Наша держава надає поліграфічну продукцію НБУ в обмін на реальні товарні запаси. Старт грошового обігу у гривні компенсує нам витрати на соціальну допомогу місцевим емісійним доходом, який вже покритий товарами та послугами.

4. З сумом побачив, що окремі склади роздрібних торговельних мереж просто розтаскуються місцевими. Це неправильно. Всі товарні запаси було б бажано зберегти й продавати їх вже за гривні. Тоді буде більше громадян РФ, зацікавлених отримати тимчасовий захист від української влади без в’їзду в Україну, і відбудеться розширення зони обігу гривні.

5. Наш уряд міг би доручити термінову організацію обігу гривні на нових територіях одному з невеликих державних банків, наприклад тих, які нещодавно перейшли у власність ФДМУ.

Діяти потрібно швидко, поки товарні запаси на наших нових територіях не вивезли до РФ або не спожили за рублі. Якщо не розв'язати питання за 2-3 тижні, то, ймовірно, в зоні відповідальності нашого уряду опиниться ще одна група соціально незахищених осіб, які не виїхали з Курської області, а це вже будуть реальні витрати для бюджету.