Штучний інтелект в державних послугах для бізнесу – яких новацій очікувати наступного року

Згідно з опитуванням Kantar Ukraine, 78,7% українців знають, що таке штучний інтелект, а 29,1% – його використовують (січень 2024 року).

А як щодо держави? Чому не можна навчити штучний інтелект усім законам і замінити ним половину бюрократів, які працюють з запитами громадян і бізнесу? Ми в Мінекономіки активно працюємо над впровадженням ШІ в державні послуги для бізнесу. Інвестиції у ШІ — це інвестиції у майбутнє державних послуг, але вони потребують зваженого підходу.

1. Захист даних

Щоб ШІ міг допомагати з аналізом заявок бізнесу на дозволи чи ліцензії, він повинен мати доступ до персональних даних, історій їхніх заявок, відповідності певним законодавчим нормам тощо. Це означає, що система має опрацьовувати великий обсяг конфіденційної інформації. У приватному секторі ШІ часто працює на хмарних платформах міжнародних компаній, як-от Microsoft Azure, або на моделях, подібних до ChatGPT. Але державні служби не можуть ризикувати безпекою, розміщуючи дані українців за кордоном, – це порушує вимоги законодавства.

В Україні державні дані мають зберігатися на локальних серверах. Для цього є два варіанти: використовувати систему (навчальну модель, LLM), розміщену на українських серверах, або ж розробити таку, яка б належала державі. Однак створення й підтримка власної LLM – це не лише великі кошти, а й постійні витрати на оновлення і технічне обслуговування. На старті розробка такої системи може коштувати сотні тисяч доларів, а щомісячна підтримка й навчання моделі для підвищення точності рішень також вимагають додаткових ресурсів.

Чи це реально? Так. Це значна, але важлива інвестиція, яка потребує не лише коштів, а і часу. Зараз у Мінекономіки ми тестуємо підходи до зберігання даних на закритих хмарних секторах. Це сертифіковані рішення, які не передають дані третім сторонам. Триває оцінка цього інструменту.

2. Етичне використання ШІ

Найбільша проблема ШІ у державних послугах – навчити його ухвалювати рішення без упереджень і дискримінації. ШІ вчиться на даних з минулого, а якщо ці дані були несправедливими, він може повторювати або навіть посилювати такі помилки. Умовно, алгоритм може відмовити в отриманні довідки якомусь бізнесу, якщо історично схожі компанії частіше отримували відмову. На щастя, ці проблеми відомі та не є якимось унікальним явищем. Вирішення потребує уваги до вдосконалення систем, їх постійного донавчання.

Щоб модель ШІ ухвалювала точні та справедливі рішення, її необхідно регулярно адаптовувати, перевіряти та доопрацьовувати. Наприклад, якщо система аналізує сотню заявок і припускається помилки, алгоритм повинен бути "довчений", поки рівень точності не досягне прийнятного стандарту. Усі етапи — від збору даних і вибору інфраструктури до перевірки та моніторингу моделі — мають відповідати стандартам безпеки, прозорості та етичності. Крім того, важливо забезпечити зрозумілість роботи ШІ для користувачів, щоб зменшити ризик недовіри.

У Мінекономіки ми не плануємо використовувати ШІ для повної заміни людини в ухваленні рішень. Його основне завдання — аналізувати дані, виявляти ключові моменти й надавати рекомендації. Фінальне рішення завжди залишатиметься за людиною, щоб зберегти контроль, мінімізувати ризики несправедливості й підтримувати довіру до системи. Вже розпочато роботу над пілотною рекомендаційною системою в межах проєкту "єДозвіл": завершено proof of concept, створено концепт і схеми бізнес-процесів. Ми переходимо до етапу розробки. Це допоможе зробити видавання дозвільних документів швидшим, зменшити зловживання і покращити якість перевірок.

3. Регуляторне поле

В Україні регуляторне поле щодо ШІ ще формується. Уряд орієнтується на підхід ЄС, де з серпня 2024 року набув чинності AI Act. Це всеосяжний закон, який, як очікується, вплине на розробку політик щодо ШІ у всьому світі. Він визначає, які системи вважаються ШІ, класифікує їх за рівнем ризику та встановлює чіткі правила для компаній, навіть тих, що працюють за межами ЄС, але імпортують ШІ-продукти в Європу.

В Україні обговорення законодавства щодо ШІ активізувалося у 2023 році. У Мінцифри вже розробили дорожню карту з регулювання ШІ. Суть — дати бізнесу час адаптуватися до майбутніх вимог, а державі — краще зрозуміти ринок і можливі ризики. Водночас розроблена Біла книга, яка хоч і не має статусу закону, але надає цінні рекомендації для бізнесу, зокрема тим, хто планує вихід на ринок ЄС.

Ще однією перспективною ініціативою є запуск в першому кварталі 2025 року Sandbox — платформи для пілотування та розвитку інноваційних ШІ-продуктів і стартапів. Цей проєкт допоможе компаніям отримати експертну підтримку та консультації навіть за відсутності чітких законів. Подібні моделі успішно працюють у Сингапурі, Японії та Великій Британії. Якщо Sandbox покаже свою ефективність, планується зробити його постійним інструментом підтримки інновацій в Україні.